Добровільне відшкодування збитків: чи зможуть підозрювані в корупції не понести відповідальність

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, згідно з яким пропонуються зміни до Кримінального кодексу щодо звільнення від кримінальної відповідальності в період воєнного стану при добровільному відшкодуванні шкоди (№7333). Зараз цей проєкт направлено на розгляд профільного парламентського комітету.

Експерти Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України" проаналізували підготовлений депутатами документ.

Кого пропонують звільнити від кримінальної відповідальності?

Пропоновані зміни передбачають звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вперше вчинили певні злочини (станом на 24 лютого 2022 року) і в період дії воєнного стану відшкодували завдану шкоду.

До категорії злочинів, щодо яких запропоновані зміни, належать:

• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
• легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, - набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження
• зловживання владою або службовим становищем - умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб
• службова недбалість - невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Змінами передбачено, що розмір шкоди визначається згідно з експертною оцінкою вартості майна, щодо якого здійснено привласнення, розтрата, заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, чи втрата через недбалість, на момент вчинення таких дій.

Автори законопроєкту серед його цілей виділяють додаткові джерела надходження коштів в економіку та державний бюджет, фінансування обороноздатності України (потенційно на понад 100 мільярдів гривень); розвантаження слідчих органів, збереження ресурсів на час досудового розслідування; зниження корупційних ризиків і усунення зловживань під час притягнення до кримінальної відповідальності; добровільне, швидке та повне відшкодування збитків.

Чи дійсно корупціонери відшкодують збитки?

Як видно, більшість злочинів, зміни до яких пропонуються, належать до питань зловживання владою або службовим становищем, тобто до корупційних злочинів. Саме високий рівень корупції в Україні є одним із чинників, який призвів до слабкості України як держави перед російською агресію (зокрема й тих процесів, що передували гібридному вторгненню до 2014 року).

"З одного боку, дійсно, чому б не змусити осіб, які нанесли шкоду державі та всьому суспільству, зробити свій внесок у забезпечення потреб державного бюджету та Сил оборони України? Але, навіть якщо розглядати з такої точки зору, то виникає питання: чи достатнє відшкодування лише в розмірі вартості того майна, яке було привласнене, розтрачене? Варто не забувати, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, тому логічним вбачається відшкодування шкоди у, як мінімум, подвійному розмірі, а, можливо, повинно йтися і про повну компенсацію майна?" - звертає увагу голова Одеського КВУ Анатолій Бойко.

В обґрунтуванні законопроєкту його автори звертають увагу на те, що економічна ефективність від боротьби зі злочинністю не є достатньою, оскільки розмір витрат на цю боротьбу не покривається розміром відшкодувань.

"Це дійсно проблема в такому разі. Але спосіб її вирішення виглядає дивно, оскільки є сумніви щодо добровільного і швидкого відшкодування збитків - особи, на яких поширюється запропоновані зміни можуть логічно вважати, що неефективність правоохоронної системи в кінці-кінців не призведе до притягнення їх до відповідальності", - звертає увагу експерт. 

Автори власне саме стверджують про наявність такої проблеми в одній із цілей - зниження корупційних ризиків і усунення зловживань під час притягнення до кримінальної відповідальності. Разом з цим, змінами зазначається, що розмір шкоди (а, відповідно, і компенсації) визначається згідно з експертною оцінкою вартості майна, щодо якого здійснено злочин. І це створює інші корупційні ризики - бо тепер можна буде давати хабар не слідчим, а експертам, або і експертам, і слідчим.

"Зрештою, ідея декриміналізації законодавства не є поганою сама по собі, проте до цих конкретних пропозицій є значні питання щодо їхньої ефективності та спроможності досягти поставлених цілей. Зміни в такому вигляді є скоріше неприйнятними. Окрім цього, варто пам’ятати, що подібні зміни не повинні усувати необхідність підвищення спроможності правоохоронної системи", - наголосив Бойко.

Дивіться також, чи не стане нова ініціатива парламенту про образу працівників правоохоронних органів інструментом для розправи з незгодними із діями поліції?

А також, чи існують ризики усунення "незручних" мерів через законодавчі зміни?