Два обличчя Європи: допомога Україні та агресору

Минулого тижня ЄС досяг угоди щодо регламенту REPowerEU, спрямованого на поступову відмову від імпорту російського газу — довгоочікуваний крок до скорочення фінансування війни росії проти України. Цей регламент запроваджує юридично обов'язкову поетапну заборону на імпорт як скрапленого природного газу (LNG), так і трубопровідного газу з росії, з повною забороною з кінця 2026 року та осені 2027 року відповідно.

Про це повідомила пресслужба Ради Європейського Союзу.

Так, Європейський Союз та Європейський парламент досягли попередньої політичної домовленості щодо регламенту, який передбачає поетапну заборону імпорту російського природного газу — як трубопровідного, так і скрапленого.

Зазначається, що ця угода сприятиме досягненню головної мети – створення стійкого та незалежного енергетичного ринку ЄС, одночасно зберігаючи безпеку постачання до ЄС.

Як це відбуватиметься

Згідно з погодженими правилами, повна заборона на імпорт російського LNG набуде чинності з 1 січня 2027 року. Імпорт трубопровідного газу має бути припинений не пізніше 30 вересня 2027 року, а за окремих умов — до 1 листопада 2027 року. Для чинних контрактів передбачили перехідний період. Будь-які зміни до чинних контрактів дозволятимуться лише з технічних причин і не зможуть збільшувати обсяги постачання.

Співзаконодавці підтвердили, що імпорт російського трубопровідного газу та СПГ буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності регламентом, зберігаючи при цьому перехідний період для чинних контрактів. Зокрема:

Для короткострокових контрактів на постачання, укладених до 17 червня 2025 року, заборона на імпорт російського газу застосовуватиметься з 25 квітня 2026 року для ЗПГ та з 17 червня 2026 року для трубопровідного газу.
Щодо довгострокових контрактів на імпорт ЗПГ, заборона застосовуватиметься з 1 січня 2027 року відповідно до 19-го пакету санкцій.
Що стосується довгострокових контрактів на імпорт газу трубопроводами, заборона набуде чинності 30 вересня 2027 року за умови, що держави-члени будуть на шляху до виконання цільових показників заповнення сховищ, передбачених регламентом про зберігання газу, і не пізніше 1 листопада 2027 року.
Внесення змін до чинних контрактів буде дозволено лише для вузько визначених операційних цілей і не може призвести до збільшення обсягів.

Також Співзаконодавці включили вимогу про те, щоб обидві категорії імпорту газу підлягали режиму попереднього дозволу, щоб забезпечити практичне застосування заборони

для російського газу та імпорту, що підпадає під перехідний період, інформація, необхідна для отримання дозволу, має бути надана щонайменше за один місяць до в'їзду
для неросійського газу підтвердження має бути надано щонайменше за п'ять днів до в'їзду та за 7 днів для газу, імпортованого через точку з'єднання "Странджа 1".

Щоб зменшити адміністративне навантаження, співзаконодавці домовилися, що ця процедура попереднього дозволу не застосовуватиметься до імпорту з країн, які відповідають певним критеріям, таких як основні країни-виробники газу, які експортували понад 5 млрд куб. м природного газу до ЄС у 2024 році та які забороняють або обмежують імпорт російського газу, або країни без будь-якої інфраструктури для імпорту. На основі постійного моніторингу з боку митних та дозвільних органів Комісія може оновлювати список країн, звільнених від вимог, і, за необхідності, може виключати країни зі списку, наприклад, у разі задокументованого обходу.

Заклики щодо усунення лазівок

Незважаючи на зобов'язання Європейського Союзу в рамках програми REPowerEU усунути залежність від російського викопного палива після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році, значний політичний та економічний опір зберігається. Хоча імпорт газу з росії трубопроводами до ЄС різко скоротився, імпорт СПГ зріс на 7% у річному обчисленні на початку 2025 року, принісши понад 3 мільярди євро лише з квітня по вересень 2025 року. Це продовження торгівлі підриває цілі ЄС щодо енергетичної безпеки, кліматичні зобов'язання в рамках Європейської зеленої угоди та зусилля щодо економічної ізоляції рф. Збереження потоків російської енергії свідчить про систематичні мережі впливу, що включають корпоративні інтереси, політичних суб'єктів та фінансову залежність, що перешкоджають переходу від російського викопного палива.

Як зазначають експерти, поточні пріоритети — це суворе забезпечення дотримання заборони, усунення всіх лазівок, що дозволяють непрямий потік російського газу через посередників, та забезпечення прозорих та надійних національних планів диверсифікації для всіх держав-членів. Остання Угода укладена у вирішальний момент. Повномасштабне вторгнення росії триває вже четвертий рік, і Європа намагається закрити решту каналів, через які російський трубопровідний газ, СПГ та нафтопродукти перенаправляються через посередників, які продовжують потрапляти на ринок ЄС.

Угода є результатом сильного тиску з боку громадянського суспільства, оскільки понад 30 організацій закликають переговірників прийняти сильнішу позицію Європейського парламенту, усунути лазівки та протистояти спробам деяких держав-членів послабити текст.

Зокрема, організації закликали до:

Обмеження списку "довірених країн", запропонованого Європейським парламентом, до тих країн, які мають чітку законодавчу заборону на російський газ, таких як Велика Британія та Норвегія. У поданих рекомендаціях зібрано детальні приклади того, як винятки Катару, Нігерії та Алжиру можуть створювати загрози для ЄС з точки зору приховування російського газу або енергетичної безпеки.
Зберегти суворі штрафи Європейського парламенту, включаючи мінімальний поріг у 5% для адміністративних штрафів, щоб запобігти шахрайству та гарантувати ефективне виконання Регламенту.
Видалити пункт про призупинення "безпеки поставок", оскільки він підриває мету Регламенту, дозволяючи тимчасове повернення до російського газу та знову відкриваючи двері для політичного шантажу.
Підтримувати та зміцнювати національні плани диверсифікації нафти і газу, а також забезпечувати їх публічність. Вкрай важливо підтримувати ці плани для забезпечення прозорості, підзвітності та скоординованих зусиль щодо поступового виведення з виробництва по всьому ЄС. Національні плани диверсифікації, зокрема, для нафти, повинні містити конкретні етапи та юридично обов'язкові терміни.

Впровадження визначатиме, чи буде ця перемога значущою, чи символічною.

Ключові пріоритети зараз включають:

Суворе забезпечення дотримання заборони, включаючи статтю про покарання
Закриття всіх лазівок, що дозволяють непрямий потік російського газу через посередників
Прозорі, публічні національні плани диверсифікації для всіх держав-членів

Як західний бізнес допомагає росії

Заклики до посилення тиск на ЄС йдуть через те, що такі санкції знову можуть стати деклараційними, а країна-терорист їх знову обійде.

<picture></picture>
Маршрут доставки СПГ до Європи та Азії. ФОТО: Мальте Хумперт/High North News

Наприклад, ЄС санкціонував російський проєкт "Арктик СПГ-2" у 2023 році. Але західні компанії продовжують володіти частками в "Ямал СПГ" та "Сахалін-2" — двох діючих російських арктичних об’єктах — та купувати у них. Тільки "Ямал" сплатив 9,5 мільярда доларів до федерального бюджету росії між 2022 і 2024 роками.

Хто робить це можливим?

Власність: TotalEnergies володіє 20% Ямалу. Mitsui та Mitsubishi володіють 22,5% Сахаліну-2.

Логістика: Британська компанія Seapeak перевезла 39% вантажів Ямалу у 2025 році. Грецькі та японські фірми експлуатують криголамні флоти.

Покупці: ЄС забирає 50% експорту російського СПГ (до 2027 року). Японія забирає 19% і відмовляється вийти з експорту, незважаючи на санкції Заходу.

Контракти: TotalEnergies зафіксовано до 2041 року. Німецька державна компанія SEFE до 2040 року. Контракти Японії діють до 2033 року.

6 листопада 2025 року Україна запровадила новий раунд санкцій, спрямованих проти ключових проєктів росії з розширення викопного палива в Арктиці, після чого очікується запровадження подальших санкцій на рівні Європейського Союзу. Новий пакет санкцій Ради національної безпеки і оборони України спрямований, зокрема, проти ключових осіб та організацій, які сприяють експорту викопного палива Кремлем з Арктики, а також призводять до кліматичної катастрофи.

У вересні Greenpeace опублікував звіт, у якому зазначається, що між 2022 і 2024 роками "Ямал СПГ" — найбільший арктичний проект росії — сплатив до федерального бюджету рф приблизно 9,5 мільярда доларів податків. Цього достатньо, щоб купити 9,5 млн артилерійських снарядів, або 271000 безпілотників Shahed, або 2686 сучасних бойових танків.

Зазначається, що фінансовий зв'язок між експортом СПГ з Арктики та військовою кампанією росії більше не можна ігнорувати. Це не теорія. Це криваві гроші. Кожен танкер зі зрідженим природним газом, що виходить з Арктики та експортує викопний газ, несе ціну життя українців.

Після того, як Європа припинила постачання російського газу трубопроводами та запровадила санкції на проєкт Arctic LNG-2, можна було б подумати, що російська арктична стратегія зазнала невдачі. Однак насправді це не так. "Ямал СПГ" досі працює на повну потужність без санкцій, експортуючи понад 17 осі мільйонів тонн газу щорічно. Понад 2⁄3 російських вантажів "Ямал СПГ" досі призначені для покупців з ЄС.

<picture></picture>
Зображення: https://euromaidanpress.com/

"Ямал СПГ" залишається тісно пов'язаним з Європою як через своїх покупців, так і через логістичну інфраструктуру: серед його ключових довгострокових клієнтів є французька TotalEnergies — основний акціонер проекту та постачальник газу для урядових об'єктів Великої Британії — та німецька SEFE (раніше Gazprom Germania), державна енергетична компанія, яка загрузла в підозрах щодо збереження російського впливу.

Експерти зазначають, що необхідність посилення санкцій проти російських проєктів з викопного палива в Арктиці зараз явно є критичною прогалиною, яку необхідно негайно усунути, зокрема проти проектів "Арктик СПГ-2" та "Ямал СПГ", а також суден, що експортують російське викопне паливо Північним морським шляхом.

Додатковий тиск на росію

Попри бізнес, політики та урядовці намагаються додатково тиснути на агресора. Так, на початку грудня Європейська комісія внесла росію до чорного списку за відмивання грошей, фінансування тероризму та використання світових фінансових систем для підтримки агресії проти України та іншу злочинну діяльність.

Так, 8 липня 2025 року Комісія ухвалила Делегований регламент (ЄС) 2025/1393. Цей регламент зобов'язав Комісію завершити до кінця 2025 року огляд третіх країн, які не включені до списку Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), але членство яких призупинено. Мета полягає в оцінці необхідності внесення змін до списку ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей на основі цього огляду.

У повідомленні пресслужби Єврокомісії зазначається, що оскільки росія підпадає під дію цього Делегованого регламенту, Комісія провела технічну оцінку, використовуючи чітко визначені методології та враховуючи інформацію, зібрану з публічних джерел, компетентних органів держав-членів та Європейської служби зовнішніх дій. Ця оцінка дійшла висновку, що росія відповідає критеріям для визначення як третьої країни високого ризику.

Додавши рф до списку юрисдикцій високого ризику ЄС, фінансові установи згідно з рамковою програмою Євросоюзу щодо боротьби з відмиванням коштів / фінансуванням тероризму, повинні застосовувати посилену належну перевірку під час здійснення операцій з російськими контрагентами. Експерти зазначають що це значно ускладнює переміщення незаконних коштів через європейські ринки, допомагаючи перекрити канали, що використовуються для обходу санкцій або фінансування агресії.

Делегований регламент набуде чинності після розгляду та відсутності заперечень Європейським Парламентом і Радою протягом одного місяця. Цей термін може бути продовжено ще на місяць. Комісія стежитиме за прогресом усіх країн, що входять до списку, та продовжуватиме стежити за відповідними подіями.

Володимир Шкаєв