Друзі за інтересами: що треба знати про стосунки між Угорщиною та росією

Стосунки між Угорщиною та росією не завжди були позитивними. Більше того, у ХХ столітті їх можна загалом назвати поганими. Однак у ХХІ столітті ситуація докорінно змінилася: наразі Угорщина є найкращим другом росії в ЄС та НАТО. Причини подібного розвороту спробуємо розібрати в наступному матеріалі.

Цією публікацією "Інтент" запускає цикл матеріалів, присвячених виборам в Угорщині.

Угорці та росія

У першій половині ХХ століття людство пережило дві світові війни. І в обох випадках угорці та росіяни опинялися по різні боки барикад. У Першій світовій Австро-Угорська імперія виступила на боці Германії, з якою мала тісні політичні та культурні стосунки. Після поразки у війні Австро-Угорська імперія розпалася, а новостворена Угорщина була вкрай незадоволена Тріанонським мирним договором, за яким втратила значні території. Як і німці, угорці наступні двадцять років жили думками про реванш. Через спільні інтереси вони знову виступили на одному боці в Другій світовій і знову програли.

<picture></picture>
Угорщина після підписання Тріанонського мирного договору. Світло-зеленим позначено територію, яка залишилася. МАПА: Вікіпедія.

Як відомо, після завершення Другої світової Угорщина опинилася в соціалістичному таборі. Комуністи швидко забрали владу в країні, однак угорське суспільство було незадоволене диктатом москви. Після успішного бунту Югославії й подальшої смерті Сталіна деякі інші країни соцтабору відчули надію. Угорщина спробувала скористатися своїм шансом у 1956 році, однак їхній відчайдушний спротив було придушено радянськими танками. Угорці більше не робили спроб звільнитися, однак досі пам’ятають повстання й роль, яку в ньому зіграв срср чи то росія.

<picture></picture>
У центрі Будапешта молодь святкує річницю повстання 1956 року. Фото: Getty Images/AFP/Peter Kohalmi.

Віктор Орбан і розворот на 180 градусів

Віктор Орбан народився в соціалістичній Угорщині невдовзі після повстання 1956 року. Становлення Орбана як політика відбувається наприкінці 1980-х років. У 1988 році він починає політичну кар’єру як член-засновник ліберальної партії Фідес. Наступного року він отримав загальнонаціональну популярність через свій виступ на підтримку жертв угорського повстання. У промові він також виступає за вільні вибори та виведення радянських військ з Угорщини. У цьому ж році він отримує стипендію від Фонду Сороса й протягом року проходить стажування в Англії. Останній факт цікавий тим, що сьогодні Орбан жорстко критикує Джорджа Сороса. Можна зазначити, що в цей період Орбан цікавиться ліберальними ідеями, хоч навряд чи вони стають його переконаннями.

<picture></picture>
Віктор Орбан на початку політичного шляху. ФОТО: telegraf.ua.

Невдовзі Орбан стає лідером Фідес, яка під його керівництвом у 90-ті роки перетворюється з ліберальної партії на правоконсервативну. У 1998 році, коли Орбан вперше стає прем’єром, Фідес міцно стоїть на правоцентристських позиціях.

Наступного разу Орбан здобуває прем’єрство в 2010 році й залишається на цій посаді досі. Варто підкреслити дві важливі зміни, з якими Орбан повертається до влади. По-перше, його політичні погляди зміщуються з правоцентризму в бік праворадикалізму, тобто крайніх націоналістичних ідей з відверто популістичною риторикою. По-друге, Орбан на перший погляд несподівано приходить до тісних зв’язків із росією. Зокрема, у 2008 році він гостро критикує росію за агресію проти Грузії, вже в листопаді наступного року в росії зустрічається з путіним, а ще за місяць – із китайською верхівкою. Так Орбан запускає свою нову політичну доктрину – «відкриття Сходу», а для Угорщини починається довгий період тісних контактів із росією.

Причини російсько-угорської дружби

На перший погляд здається, що існує лише одне очевидне пояснення прихильності Орбана до росії. Насправді ситуацію варто розглянути глибше. Тож спробуємо накреслити низку причин, які лежать в основі прихильності офіційної Угорщини до північної імперії.

Енергетична вигода

Віктор Орбан практично з початку свого повернення до влади почав домовлятися з путіним про постачання енергоресурсів зі знижками. У такий спосіб він знизив ціни й закріпив свої позиції для перемоги на подальших виборах. Як відомо, ЄС після повномасштабного вторгнення в Україну почав знижувати споживання російської енергії. Зокрема, доля російського газу в країнах ЄС знизилася з 45 до 19 відсотків, доля російської нафти – з 27 до 3 відсотків. Натомість залежність Угорщини від російської енергії тільки збільшується. Доля російського газу складає приблизно 70-75 відсотків, доля російської нафти ще більша – 85-90 відсотків. Вочевидь, домовленість передбачає істотні знижки. Також росія надала Угорщині позику в 10 млрд. доларів на проєкт з відновлення та підвищення потужності чотирьох енергоблоків АЕС "Пакш".

Двовекторність та власні політичні амбіції

Незважаючи на енергозалежність Угорщини, Орбан позиціонує себе як незалежний політик, який намагається грати на протиріччях між ЄС та росією. Подібна стратегія не є новою. Зокрема, балансувати між Заходом та росією намагався й Президент України Леонід Кучма. Тож Угорщина, з одного боку, має певні надходження від ЄС і може впливати на прийняття рішень у межах ЄС і НАТО, а з іншого – отримує знижки від росії та налагоджує стосунки з Китаєм та Іраном. Орбан дозволяє собі періодично покритикувати росію. Зокрема, він публічно засудив російське вторгнення в Україну. Втім, перебільшувати його критичне налаштування щодо росії не варто. Це скоріше гра в сильного й незалежного політика для угорського електорату. Цілком імовірно, що між Угорщиною та росією навіть існує домовленість щодо обсягу припустимої критики, яка не починає шкодити москві. Підкреслимо, що саме дружба з росією дозволяє Орбану поводити себе настільки незалежно в ЄС.

Консерватизм або антилібералізм

Орбан постійно підкреслює, що не розділяє ліберальні цінності ЄС. Зокрема, він негативно ставиться до ЛГБТ-поглядів, які активно просуває Захід. Тут в особі путіна він знаходить "правовірного" захисника так званих традиційних цінностей. Можливо, Орбан дійсно так вважає, однак значно важливіше те, що в цьому відношенні він ідеально відпрацьовує на свій правий електорат.

Схильність до авторитаризму

Починаючи з 2010 року, Орбан та його партія зробили чимало на шляху до авторитаризму. Зокрема, було змінено конституцію, щоб посилити контроль над судами, прокуратурою, виборчою системою. Також було прийнято закони проти організацій з іноземним фінансуванням та закони, які ускладнюють роботу незалежних університетів. Угорщина є однією з найкорумпованіших країн ЄС. Державна влада тісно пов’язана з бізнесом, який отримує від цього преференції. В Угорщині відбувається системний тиск на незалежні медіа, кількість яких скорочується. Одночасно держава фінансує лояльні ЗМІ. В ЄС Угорщину постійно критикують за утиски демократії. Іноді побудовану Орбаном систему порівнюють із російською. Вочевидь, у росії, Китаї та Ірані дії Орбана користуються повною підтримкою.

Особиста матеріальна зацікавленість

Угорські журналісти та аналітики висловлюють думку, що Віктор Орбан може бути прямим бенефіціарієм тісних стосунків із москвою. На підтримку цієї версії може непрямо свідчити загальна корумпованість Угорщини, непрозорість її енергетичних угод із росією, а також неймовірно тісний зв’язок із росією для країни ЄС. З іншого боку, прямих доказів проти Орбана немає. Тісний зв’язок із росією можна також пояснити політичним прагматизмом Орбана, який дозволяє йому 16 років бути при владі.

Складні стосунки з Україною та угорський націоналізм

У своїй популістській риториці Орбан часто апелює до угорського націоналізму. До прикладу, на футбольний матч між Угорщиною та Грецією він прийшов із шарфом, на якому була зображена так звана «Велика Угорщина», тобто територія Угорщини до укладання Тріанонського мирного договору. Це одразу викликало протести з боку країн-сусідів, серед яких була й Україна. Тож територія Закарпаття, на якій проживають українці з угорським корінням, є очевидним каменем спотикання між двома країнами.

<picture></picture>
Віктор Орбан у шарфі з зображенням "Великої Угорщини" на футбольному матчі Угорщина – Греція. ФОТО: INDEX.

Серйозну напругу в стосунках між Угорщиною та Україною викликали ЗУ "Про освіту" та ЗУ "Про державну мову". На думку Угорщини, ці закони утискали права угорськомовних мешканців Закарпаття. Звісно, постійним тригером для ускладнення стосунків слугує те, що Угорщина системно виступає проти намагання України вступити в ЄС та НАТО.

Новий раунд ускладнення стосунків між країнами відбувається сьогодні під час передвиборчих перегонів в Угорщині. Схоже, на фоні економічних проблем у середині країни Віктор Орбан вирішив створити з України зовнішнього ворога, на якого можна переключити увагу електорату. Угорщина затримала українських інкасаторів, обвинувачує Україну в навмисному блокуванні пошкодженого росією нафтопроводу "Дружба" та навіть у погрозах життю Орбана з боку Володимира Зеленського.

<picture></picture>
Угорський спецназ затримує українських інкасаторів. ЗОБРАЖЕННЯ: скріншот з відео.

Орбан у своїй передвиборчій агітації закидає Україні, що вона фінансує угорську опозицію, яка, прийшовши до влади, змусить угорців помирати за Україну. Вочевидь, напружені стосунки з Україною наближають Орбана до путіна.

<picture></picture>
Проурядові демонстранти в Будапешті тримають банер із написом "Ми не хочемо помирати за Україну!". ФОТО: AP/Rudolf Karancsi.

Інтерес росії

російська зацікавленість у дружбі з Орбаном виглядає досить прозоро. По-перше, росія отримала в ЄС і НАТО власного "спостерігача" з правом активно втручатися в політику обох організацій. По-друге, вона уклала угоду з негативно налаштованим сусідом України, який забезпечує додатковий тиск в умовах війни.

Висновки

Стосунки між Орбаном та росією можна вважати цілком взаємовигідними. Орбан отримує знижки на енергоносії, підтримку в напружених стосунках з ЄС, НАТО та Україною, а також у реалізації своєї популістської політичної риторики. путін у стосунках з Орбаном та Угорщиною отримує союзника, спроможного вносити розкол у ЄС і НАТО, а також створювати постійний тиск на Україну. Важливо також підкреслити, що дружба між путіним та Орбаном ґрунтується на схожому світосприйнятті.

Необхідно визнати, що на фоні влаштованої Орбаном передвиборчої істерії відновити нормальні стосунки у разі його перемоги практично неможливо. Звісно, градус напруги після завершення виборів одразу спаде, однак шлейф довготривалого взаємного невдоволення нікуди не подінеться. Тож Україна вочевидь зацікавлена в зміні влади в Угорщині. Інша справа, що нам, мабуть, не варто очікувати розвороту на 180 градусів у разі перемоги основного суперника Орбана Петера Мадяра. Слід розуміти, що Мадяр раніше був членом орбанівської партії Фідес і має схожий, хоч і не однаковий, електорат. З його перемогою Угорщина не зможе собі дозволити зірватися з російської енергетичної голки. Також малоймовірно, що зникне напруга стосовно Закарпаття. Ми можемо розраховувати на те, що президенти України та Угорщини почнуть будувати власні відносини з чистого листа, а також сподіватися на певне зменшення спротиву українській євроінтеграції.

Олег Пархітько