Дивовижний Південь: природний скарб Херсонщини

Національний парк "Нижньодніпровський" – це природний комплекс, який займає обширу територію від колишньої Каховської ГЕС до Дніпровсько-Бузького лиману. Він простягається у межах Бериславського, Голопристанського, Олешківського, Білозерського районів Херсонської області, а також захоплює частину Херсона та Нової Каховки. У склад національного природного парка включені землі загальною площею 80 тисяч гектарів. Інтент продовжує цикл "Дивовижний Південь" розповіддю про цей заповідник.

"Нижньодніпровський" як природоохоронний об'єкт почав своє існування 24 листопада 2015 року. Питання про охорону та зберігання Нижньодніпровських плавнів, що являються невіддільною важливою частиною парку, розглядається вже понад 100 років. Ще у 1924 році у наказі Народного Комісаріата по Продовольству УРСР було відзначено, що нижче гирла річки Дніпро з її розгалуженням при злитті з Дніпро-Бузьким лиманом встановлено заповідник до 45 кв верст. У 2009 році Херсонським державним університетом було розроблено наукове обґрунтування створення національного природного парка "Нижньодніпровський" і нарешті у 2015 році вдалося втілити в життя цей проєкт.

<picture></picture>
Парк "Нижньодніпровський". ФОТО: unalib.ks.ua

Виняткова вагомість парку визнана не тільки на державному рівні – він вважається одним із найцінніших природних комплексів заплавно-літорального типу, розташованих у Європі. Ще у 1995 році частина території парка отримала всесвітнє визнання як водно-болотне угіддя міжнародного масштабу "Дельта Дніпра".

Основою парка є дельта третьої за розміром річки у Європі та другої у Чорноморському басейні – Дніпра, яка відзначається значним біорізноманіттям і тому має велике значення для його зберігання. Тільки у нижній течії – від колишньої Каховської греблі до Дніпро-Бузького лиману річка залишилася у своєму відносно природному вигляді, і саме ця територія отримала статус національного природного парку. У цій місцевості та на прилеглих територіях збереглися рідкісні та типові групи заплавних лісів, боліт, луків, піщаних степів, степових схилів і балок, відшарувань гірських порід.

На території НПП “Нижньодніпровський”виділяються декілька зон. Для кожної зони з урахуванням її природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання.

Також у парку розташовані такі відомі туристичні локації, як Аджигольські маяки та Херсонські гори; залишки фортеці Тягин біля села Тягинка Бериславського району та Кам’янська й Олешківська січі. 

Багато локацій, наприклад, Боброве озеро у Голопристанському районі та водоспад Трубецького постраждали від російської агресії та підриву греблі Каховської ГЕС. Але парк досі приваблює своєю унікальністю, пам'ятками та різноманітністю.

Нижньодніпровські плавні

Чарівне різноманіття до зеленого покрову Херсонщини вносить рослинність Дніпра та його припливу – Інгульця. В заплавах цих річок, які щорічно заливають весняні води, історично сформувалися своєрідні унікальні екосистеми з високим рівнем біорізноманіття – плавні. Дніпровські плавні – це великі простори заплави, численні острови, що періодично затоплюються водою, рясно порізані складною заплутаною системою безлічі озер, проток, канав з переважанням лугової та болотяної рослинності, вкрапленнями в яку є специфічні, часто рідкостійні лісові масиви – ліси з низькою щільністю дерев.

Заплава Дніпра широкою смугою, завдовжки майже 10-20 кілометрів перетинає територію Херсонської області з північного сходу на південний захід, поділяючи її на лівобережну та правобережну частини. Внаслідок будівництва греблі Каховської ГЕС вище міста Нова Каховка заплава виявилася під водою штучної водойми, тому площа Дніпровських плавнів значно скоротилася. 

Найбільш високі ділянки долини Дніпра – береги головного річища, прибережні гряди, що відокремлюють річку від великих низьких, часто затоплюваних чи заболочених просторів. Береги другорядних проток менш підняті. Околичні частини плавневих островів зазвичай мають більшу висоту, ніж серединні. У міру наближення річища Дніпра до Дніпро-Бузького лиману острови опускаються все нижче й у гирлі Дніпра плавні вже ледь височіють над поверхнею води, тому під впливом південно-західних вітрів часто покриваються водою – "низовкою".

<picture></picture>
Дніпровські плавні. ФОТО: wownature.in.ua

Плавні зустрічаються по всій течії Дніпра, вони витягнуті вздовж річища на 93 кілометри, завдяки чому різні ділянки плавнів формувалися та розвивалися в різних умовах, і тому тут можна побачити самі різні ландшафти. Основна частина плавнів лежить у нижній частині Дніпра: від зруйнованої Каховської греблі до Дніпровського лиману. Відомо, що ці плавні збігаються з розташуванням Великого Лугу – історичної місцевості, на якій у свій час панувала Запорізька Січ та яка з 1956 року була затоплена Каховським водосховищем. Після підриву російськими окупантами дамби греблі 6 червня 2023 року, Великий Луг відтворив свій історичний вид та річище Дніпра.

Історія Дніпровських плавнів

За думкою вчених, утворення заплави відбулося у період останнього зледеніння – 20-25 тисяч років тому. Чорне море тоді було відокремленим басейном і рівень води в ньому був на 30-40 м нижчим від сучасного. В цей час Дніпром і була вирита велика улоговина, яку посідали плавні. Глибина їх складала понад 100 метрів, а довжина досягала понад 100 кілометрів та ширина – до 20-25 кілометрів. Складник гірських порід Дніпровських плавнів – річкові відкладення, під якими підстилалися кристалічні давні породи докембрійського етапу розвитку земної кори. Виходи на поверхню кристалічних порід спостерігалися біля Кам'янської переправи та в інших місцях.

Дніпровські плавні являли собою надмірно зволожену терасу долини річки. Під час повені заплава перетворювалася на суцільний водяний простір. Найбільший рівень води відмічався наприкінці квітня і на початку травня, найменший – у вересні та жовтні. Навесні вода розповсюджувалася на великі території, затоплюючи їх.

Деякі дослідники вважають, що плавні спочатку простягалися від Києва до Дніпровського лиману. Вони не один раз рятували місцеве населення від іноземних загарбників. Сприятливі природні умови та заплутані лабіринти проток дозволяли ховатися від ворогів. Внаслідок цього сюди стікалися біженці від феодального гніту. А у XVI столітті виникло постійне укріплене поселення козацтва — Запорозька січ.

<picture></picture>
Херсонські гори. ФОТО: nppn.org.ua

Взагалі, життя людей було тісно пов'язане з Дніпровськими плавнями з давніх часів: на місцях стоянок первісних людей, що перебували у цьому краю у часи неоліту, археологи знайшли залишки різних знарядь праці, у тому числі кам'яні рибальські гачки та уламки гарпунів, що свідчить про поширення у цих краях рибальства ще у далекі часи. У XIX та на початку XX століття виловлена у місцевих річках риба, постачалася до Києва та інших регіонів.

Ще за часів сарматів і літописних слов'ян, печенігів та половців, Війська Запорозького й Катеринославській губернії Дніпровські плавні були густими лісовими масивами, насиченими болотяною рослинністю, луками та перелісками. Місцями вони переходили у піщані кучугури та відкриті простори білого піску.

З 1932 по 1975 рік, під час створення ряду гідроелектростанцій, більша площа плавнів піддалася затопленню разом з первісною природою, островами, озерами, та десятками людських поселень. Сучасні дослідження підтверджують припущення про те, що природа Дніпровських плавнів формувалася протягом багатьох століть та зазнавала періодичних змін. Вона неодноразово змінювалась під впливом коливань клімату та інших чинників.

У посушливі голодні роки рослинність Дніпровських плавнів не раз рятувала велику кількість людей від неминучої загибелі. З кореневищ сусака звичайного робили борошно та пекли хліб. Був і такий рецепт: кореневища нарізали шматочками, сушили, мололи та отримували своєрідний напій, на кшталт замінника кави. У деяких місцях вживали в їжу смажені кореневища цієї рослини. Мололи борошно та пекли хліб також з кореневищ звичайного очерету. А водяні горіхи відварювали або запікали їх на вогні. У їжу також використовували кореневища латаття жовтого. Діставали їх на мілинах руками з води, а на глибоких місцях — за допомогою багрів з човнів. Зібрані кореневища очищували, промивали у воді та нарізали на шматки. Потім, щоб прискорити сушіння, їх розвішували на чистому повітрі, нанизавши на шпагат.

Зі стародавніх легенд та хронік до нас дійшли декілька назв Дніпровських плавнів. Так, наприклад, греки, а саме - Геродот, називали цю історичну місцевість Гілеєю, готи – лісом Мюрквід, слов’яни – Олешшям, а запорізькі козаки – Великим Лугом.

Біорізноманіття парку "Нижньодніпровський"

Багатоярусна структура лісових спільнот плавнів створює сприятливі умови для життєдіяльності різних видів тварин та птахів. Густі зарослі підліска утворюють безліч затишних малодоступних куточків для проживання та відпочинку звірів, місць для гніздування птахів. Специфіка заплавних лісів полягає не тільки в мінливості режиму зволоження на короткій відстані, а й у мозаїчності умов освітлення. Під захистом смуг плавневих рідкостійних лісів формується багато найбільш сприятливих, оптимальних місць проживання для різних представників рослинного та тваринного світу. Вони забезпечують відомий в екології "крайовий ефект". Суть його в тому, що у прикордонних зонах різних середовищ проживання, у парку – лісів та відкритих луків або болотяних ділянок, водних просторів, різко зростає видове різноманіття організмів. Такі місця частіше за все обирають співучі птахи та квітучі рослини, які додають мальовничості та багатобарвності до загальної ландшафтної картини плавнів.

Парк відіграє ключову роль у збереженні біологічного різноманіття пониззя Дніпра. За результатами досліджень останніх років на території природного парку "Нижньодніпровський" зосереджено велике розмаїття рослин: 820 видів вищих судинних рослин, які належать до 425 родів та 112 родин. Біофлора представлена 16 видами мохоподібних, нараховує 111 видів лишайників. Крім того, на території парку можна зустріти 21 вид ліхенофільних грибів, більшість з яких зростають на лишайниках.

Деякі види представників флори і фауни парку – "червонокнижні", також є рідкісні угрупування, що занесені до Зеленої книги України. Ця місцевість багата і на ендеміки – види рослин або тварин, які живуть виключно у географічних межах цієї території.

Завдяки наявності водних екосистем, тваринний світ парку також надзвичайно багатий та різноманітний. Дельта Дніпра — це важливий міграційний шлях та пункт зупинки перелітних птахів. Це – місце гніздування багатьох видів – пеліканів, чапель, бакланів, лебедів. У водоймах парку мешкає біля 90 видів молюсків, понад 65 видів риб, включаючи промислові та рідкісні види. У заплавних лісах та очеретах живуть кабани, козулі, бобри, ондатри та багато інших тварин.

Шкода, яку принесли екосистемі парку росіяни через збройну агресію

Парк дуже потерпає від російської агресії проти України. За офіційними повідомленнями керівництва заповідника, тільки за перший рік повномасштабного вторгнення росії в Україну на території нижнього Дніпра сталося 26 масштабних пожеж, загальною площею 5462,45 га. Такого висновку дійшли науковці парку за результатами аналізу супутникових знімків Sentinel-2. 

<picture></picture>
Наслідки підриву Каховської ГЕС. ФОТО: rubryca.com

Співробітники парку зазначили, що через постійні обстріли з боку агресорів, використання методу дистанційного зондування Землі – це зараз єдиний спосіб фіксації стану екосистеми  національного природного парку "Нижньодніпровський", що гарантує збереження здоров’я та життя співробітників парку. Регулярні пожежі у плавнях, спричинені ворожими обстрілами, несуть непоправну шкоду довкіллю. Йдеться про знищення великої кількості тварин та рослин на території парку.

Приборкати вогонь у таких зонах було дуже складно і до війни, наразі ж – це взагалі неможливо. Так само як і повністю оцінити масштаби шкоди, заподіяної екосистемі Херсонщини російськими військовими. Проте навіть без точних даних зрозуміло, що на відновлення заповідної зони піде дуже багато часу та зусиль.

Взагалі, за даними Державної екологічної інспекції Південного округу, за період із 24 лютого 2022 року до початку березня 2026 року загальна сума збитків, завданих об’єктам природно-заповідного фонду Херсонщини, перевищила 1 трлн 1 млрд 608 млн гривень.

<picture></picture>
Наслідки російської агресії. ФОТО: ncirogozy.city

Спеціалісти установи й надалі продовжують здійснювати оцінювання шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії та активних бойових дій. Особлива увага зосереджена на аналізі стану територій природно-заповідного фонду Херсонської області, де зафіксовані суттєві порушення природних екосистем. Зокрема, йдеться про знищення рослинності та масову загибель тварин у межах заповідних зон.

Війна для Херсонщини – це не лише про зруйновані долі людей. Це ще й про масштабні екологічні втрати, які торкнулися унікальних природних територій регіону.

Зниклі водоспади

Для національного природного парку "Нижньодніпровський" війна стала випробуванням, якого не знала сучасна історія заповідної справи. Території парку зазнали мінування, пожеж, руйнування екосистем унаслідок бойових дій та техногенних катастроф. Затоплення й зміна гідрологічного режиму після підриву Каховської ГЕС спричинили трансформацію заплавних ландшафтів, загибель водно-болотних угідь, втрату місць гніздування птахів і нересту риби.

Так, ще один вид шкоди, яку принесли дії росіян у НПП "Нижньодніпровський", це зникнення так званих "водоспадів у степу", наприклад – "водоспаду Трубецького" біля селища Козацьке. 

<picture></picture>
Степові водоспади. ФОТО: wownature.in.ua

Якщо водоспади у Криму та Карпатах є звичайним явищем, то побачити їх у степу, Херсонській області, для багатьох туристів вважалося справжнім дивом. Йдеться про джерела, що стікають із крутого правого берега Дніпра, які утворюють мальовничі водоспади. З'явилися вони у 70-х роках минулого сторіччя. Такі місця насправді не притаманні рівнинній Херсонській області. Вони виділяються своїми таємницями, легендами та красою. Варто сказати, що численні водоспади з'явилися завдяки водам Каховського водосховища, які зуміли пробити собі "шлях" під землею у м'якій вапняковій породі. Унікальність водоспаду полягає у його місцезнаходженні – він розташований далеко за межами гірських систем. Поруч знаходилися околиці руїн замку князя Трубецького.

На жаль, водоспад Трубецького зник після підриву Каховської ГЕС, оскільки він живився з Каховського водосховища, яке майже повністю спорожніло. Внаслідок різкого падіння рівня води на понад 10 метрів у червні 2023 року унікальна прибережна екосистема, включаючи водоспад, була знищена. Наразі його функціонування критично порушене.
Водоспади Трубецького були унікальним явищем для степової Херсонщини, адже вони мали частково штучне походження — вода витікала з плавневої частини та залишків старих зрошувальних систем маєтку князя Трубецького. 

Загалом на території національного природного парку "Нижньодніпровський" до початку відкритої збройної агресії було не менше 1200 джерел різної потужності, що виділялися ідеально чистою питною водою. Водоспади ж вважалися найбільш незвичайним природним явищем. Всі вони однокаскадні та за своєю красою мало чим поступалися гірським аналогам. Деякі з них у висоту сягали 10 метрів. Їхньою відмінністю була повноводність протягом цілого року, незалежно від танення снігу, злив і інших природних явищ. У зимову пору року водоспади ставали неймовірно красивими, особливо у разі потрапляння на них променів сонця.

На місці колишнього водосховища зараз активно відновлюється природна екосистема Великого Лугу, заростаючи вербовим лісом, проте каскадні водоспади, що були окрасою Козацького, наразі втрачені.

Війна б’є не лише по інфраструктурі – вона руйнує природні зв’язки, міграційні шляхи тварин, водний баланс, ґрунти. Наслідки цих процесів ми відчуватимемо роками.
Проте навіть у найтемніші часи природа має потужний потенціал у відновленні – якщо їй дати шанс і забезпечити належний захист. Наше завдання – зафіксувати втрати та докласти максимум зусиль, щоб відновити понівечені ворогом території.

Юлія Сичова