Дивовижний Південь: містична долина Криму

Долина Привидів — одне з унікальних природних утворень Кримського півострову, яке являє собою мальовниче урочище з химерними скелями. Цей об’єкт належить до самих відвідуваних визначних пам’яток Криму.

Розповіддю про цю долину Інтент продовжує цикл "Дивовижний Південь". 

Незвичайна долина розташована у підніжжя гори Демерджі поблизу села Лучисте на відстані 15 км від Алушти. Демерджі в перекладі з місцевої говірки означає "кузня" чи "коваль", а сама гора отримала таку назву завдяки тому, що жителі цієї місцевості споконвіку займалися виготовленням зброї та предметів побуту, які продавали караванникам та мандрівникам, що пересувалися по дорозі до фортеці Алустон, залишки якої зараз знаходяться на території Алушти. Вікіпедія стверджує, що правильною назвою з кримськотатарської мови є Демірджі (від demirci — коваль). Проте варіант Демерджі є найбільш поширеним у картографічних джерелах, путівниках та літературі, що склалося історично у XX столітті. 

<picture></picture>
ФОТО: Вікіпедія

Раніше ця гора також мала назву Фуна — "димна" ("паруюча"). Так у давнину називали її греки через постійні тумани, які огортали схили масиву. Це справляло враження, що гора охоплена пожежею.

Гірський масив має дві вершини — північну та південну. Сама долина, де "живуть" привиди, розкинулася на західному схилі південної гряди Демерджі.

Звідки в долині взялися привиди

На місці Кримських гір 200 млн років тому був стародавній океан Тетис. Тектонічні процеси призвели до народження півострова. Гірський масив Демерджі формувався з конгломерату — спресованої морської гальки. З моменту його створення пройшло чимало тисячоліть, під час яких опади, пориви вітру, перепади температур залишали своєрідні мітки (відбитки). 

<picture></picture>
ФОТО: Стежками України

Дедалі конгломерат змінювався та руйнувався. Зовнішні шари масиву складалися в основному з вапняку, в них накопичувалися уламки кварцу, сидериту, а сковував їх багатовіковий мул, що поступово перетворювався у міцний цемент. Внаслідок зовнішнього впливу на верхні шари й утворилися унікальні вертикальні кам’яні споруди, які набули різних форм. Якщо уважно подивитися на структуру цих утворень, можна побачити безліч вкраплень кам’яної гальки. 

Долина привидів отримала популярності саме завдяки незвичайним велетенським кам’яним брилам, які постають у вигляді людських силуетів, тварин, ідолів або міфічних істот. Кам’яні стовбури начебто створюють ілюзію руху — вони змінюють свій вигляд, начебто "оживають" залежно від кута зору, освітлення та часу доби. Якщо увімкнути уяву, тут можна побачити й обличчя молодої дівчини, і голову воїна, і палець чорта та інші фігури, породжені природним хаосом. Деякі споруди складаються з сотень тон скельної породи та виглядають так, наче були виточені у кам'яній кузні.

Фортеця Фуна — твердиня Феодорського князівства

Неподалік від знаменитої Долини Привидів знаходяться руїни цікавої та маловивченої історичної видатної пам'ятки — фортеці Фуна, які привертають особливу увагу людей. Саме тут у середні віки знаходилася резиденція князів Феодоро (Теодоро). Назву фортеця отримала від однойменної гори Фуна (сучасна Демерджі), на скельному пагорбі якої вона розташована.

<picture></picture>
ФОТО: Стежками України

Князівство Феодоро було християнською православною державою, у якій поєднувалися грецькі, готські, аланські, кримськотатарські традиції тощо. Сформувалося Феодоро до середини ХIV століття з візантійських володінь. Князівство контролювало гірські райони та частину Південного узбережжя Криму та вело активну зовнішню політику.

У середньовіччі через цю місцевість проходив важливий торгівельний маршрут — старий шовковий шлях, що пов'язував Південний берег Криму зі степовою його частиною. Князівство вело успішну торгівельну діяльність, але постійно конфліктувало з генуезцями за володіння південним узбережжям півострова та чорноморську торгівлю.

Перші згадки про фортецю Фуна датуються ще початком XV століття (приблизно 1422-1423 роки). Укріплення знаходилося на стратегічно важливій висоті і виконувало оборонні функції Феодорського царства. Фортеця мала відносно невеликі розміри — була завдовжки 106 метрів, а ширина її складала 56 метрів. Зверху відкривалася широка панорама на Південне узбережжя та Генуезьку фортецю Алустон. Таким чином, Фуна протистояла генуезцям, які прагнули просунутися вглиб півострова. За допомогою диму з фортеці подавали знак на узбережжя про наближення ворога.

У 1423 році, через пів року після зведення, Фуна була зруйнована внаслідок потужного землетрусу. Майже через 3 роки фортецю відновили, зводячи додаткові укріплення та посилюючи фортечну стіну. У 1434 році, ймовірно генуезький політичний діяч та воєначальник Карло Ломелліно очолив похід на Феодоритів та зруйнував фортецю Фуна практично до основи.

<picture></picture>
ФОТО: Вікіпедія

У 1459 році фортеця отримала "нове життя" — Фуну перебудували та ще більше зміцнили її стіни. Так вона проіснувала до 1475 року — до вторгнення Османської імперії на Кримський півострів — після чого втратила своє стратегічне значення. Згодом князівство Феодоро після героїчної боротьби було захоплено турками, а фортеця була знову зруйнована.

У наші дні Фуна працює як музей просто неба. На його території можна побачити залишки церкви святого Феодора Стратилата, яка була збудована у 1459 році разом із черговим відновленням фортеці. Пізніше храм знищили турецькі загарбники, але у XVI столітті, він був відновлений і діяв до 1778 року.

У 1927 році у Криму пройшов сильний землетрус, який майже знищив велику кількість видатних пам’яток на півострові — Ластівчине гніздо, Воронцовський палац та інші. Не минула ця доля і Фуну, від неї залишився лише фундамент. За декілька років камені були розібрані місцевими жителями на будівництво селища. Зараз фортецю потроху відновлюють. За 100 років археологи провели розкопки всього на 30 відсотках території. Дослідження тривають, а фортеця ще повна таємниць, загадок та майбутніх відкриттів.

Легенда Долини Привидів

В Криму існує багато легенд про появу загадкових та таємничих місць, і долина з мовчазними кам’яними спорудами — не виключення: вона також має свою гарну легендарну історію.

Одна з версій легенди розповідає, що багато століть тому, коли околиці гори Фуна стрясали численні війни між окремими кочовими племенами, на вершині скелі одне плем’я звело величезну кузню. Цілодобово в ній шов процес виготовлення мечів та кинджалів для великої кількості воїнів, через що спекотний вогонь горна спалив всю рослинність та висушив численні джерела на схилах гори. У передгір'ях від посухи почали гинути родючі сади та поля. Почався голод, який забирав життя жителів близько розташованих поселень.

<picture></picture>
ФОТО: travel.24tv.ua

Ніхто з жителів околиць не смів піднятися на вершину гори та змусити кочівників потушити полум'я ковальського горна. Тільки одна гарна та смілива дівчина наважилася на такий вчинок і одного разу піднялася на вершину, звернувшись з таким проханням до жорстокого коваля кузні. Але той дуже розлютився від такої зухвалості дівчини та вбив її, встромивши свій кинджал в саме серце красуні.

Раптом скеля розкололася на декілька частин, по схилах покотилися величезні уламки, а з розломів почала вивергатися розпечена лава, яка плавила каміння. Уся вершина огорнулася щільною завісою диму, почався потужний землетрус. Коли він припинився та розвіялася димова пелена, всі побачили, як тікаючи кочівники перетворилися на химерні кам’яні фігури.

Ця легенда виникла не на порожньому місці й має під собою основу. Землетруси на схилах гори Демерджі — доволі часте явище. Наприклад, наприкінці XIX століття понад 5 млн тонн кам’яних брил впало на селище у підніжжя гори та повністю знищило його. Завдяки тому що обвал відбувся вдень, коли найбільша кількість жителів була у полі, вдалося уникнути численних жертв. Після цього випадку поселення стали будувати на значній відстані від схилів гірського масиву, щоб оминути наслідки частих обвалів.

Як дістатися Долини привидів

Долина привидів — зручне місце з погляду логістики. Сюди не важко дібратися. Проте, важливо розуміти, що наразі Крим перебуває під російькою окупацію.

Між селищем Перевальне та містом Алушта, Ялтинською трасою, знаходиться село Лучисте. Саме воно являється відправною точкою до Долини Привидів та до фортеці Фуна. До входу в долину можна доїхати асфальтованою дорогою на власному транспорті, однак далі проїзд заборонено — рельєф, розміри місцевості та охоронний статус урочища вимагають пішого пересування.

Піші туристи зазвичай стартують з Алушти, або з села Лучисте — колись жилого поселення, зруйнованого сильним землетрусом у 1894 році. Рекомендується взути зручне взуття та взяти з собою достатній запас води та їжі, тому що прогулянка може займати декілька годин залежно від відправного пункту.

<picture></picture>
ФОТО: Вікіпедія

На шанувальників верхової їзди у селі Лучисте чекає стайня "Демерджі" та кінна база, де організують індивідуальні та групові кінні прогулянки. Можливий також заїзд на позашляховиках, як частина екскурсійної програми.

Існує декілька маршрутів, якими можна дістатися до Долини привидів:

• Маршрут з села Лучисте — популярний та відносно легкий шлях. Підйом на гору займає приблизно 1,5-2 години залежно від фізичної підготовки туристів. Шлях проходить через ліс по тропі, яка добре утоптана та маркована. Цей маршрут розрахований навіть на активну прогулянку з дітьми.
• Маршрут з міста Алушта — складний та тривалий. Він займає зазвичай 4-5 годин часу. Шлях дозволяє побачити набагато більше природної краси Криму, включаючи водоспади та мальовничі гірські пейзажі. Цей маршрут потребує доброї фізичної підготовки.

У селі Лучисте є місцева сироварня, у якій варять сир із натурального козячого молока, у тому числі — з кримськими гірськими духмяними травами. У сироварні запропонують по бажанню і конфітюри до сиру: апельсиновий, інжирний, з ківі, лавандовий. Тут можна не тільки спробувати крафтовий сир, але й придбати сорти, що сподобалися. 

Юлія Сичова