Дивовижний Південь: Ягорлицька затока – край заповідних островів

Ягорлицька затока є одним із характерних природних комплексів північної частини Чорного моря, в якому своєрідно поєднуються морські, лиманні, прибережно-степові та водно-болотні екосистеми. Розповіддю про цю унікальну акваторію Інтент продовжує постійну рубрику "Дивовижний Південь".

Заповідна мілководна лагуна

Географічне положення морської водойми визначається її розташуванням між двома півостровами - Кінбурнським на півночі та Ягорлицьким Кутом на півдні.

Ягорлицька затока мілководна. Її довжина становить близько 26 км, а ширина сягає приблизно 15 км. Значну частину узбережжя займають мілини завглибшки до 1 метра. У центральній частині глибина досягає 5 метрів, тоді як біля входу в затоку вона зменшується до 3 метрів через накопичення підводних наносів.

<picture></picture>
Ягорлицька затока. ФОТО: storage.googleapis.com

Солоність води зазвичай становить 14-15%, хоча в окремих шарах може підвищуватися до 16–22%. Загалом вода тут менш солона, ніж у відкритому Чорному морі, що пов’язано з періодичним надходженням прісних вод із сусіднього Дніпровсько-Бузького лиману.

 У літній період мілководдя сильно прогрівається (максимально до 26-30°C у серпні). Через малу глибину затока повністю замерзає під час суворих зим.

Важливою особливістю Ягорлицької затоки є її зв’язок із відкритим морем. Вона не є ізольованою водоймою, однак водообмін із Чорним морем ускладнюють протоки, острови, мілководдя та особливості прибережного рельєфу.

Ягорлицький Кут

Ягорлицький Кут – півострів у північній частині Чорного моря у межах Херсонської області. Він знаходиться між двома затоками – з півночі та заходу омивається Ягорлицькою затокою, з півдня – Тендрівською.

<picture></picture>
Ягорлицький Кут. ФОТО: storage.googleapis.com

Площа півострова становить понад 12 тисяч гектарів. Довжина із заходу на схід – 17 км, максимальна ширина сягає  до 12 км. Суходіл тут майже абсолютно рівний – це низька плоска ділянка узбережжя, сформована поблизу моря. Переважна висота поверхні становить від 0 до 1 метра над рівнем моря, і лише в окремих точках рельєф піднімається до 6 метрів. Деякі прибережні ділянки лежать навіть нижче рівня моря.

Поверхня Ягорлицького Кута вкрита численними неглибокими плоскодонними западинами. Через близьке залягання солоних підземних вод у них утворюються мілководні солоні озера й солончаки, а ґрунти сильно засолені. Прісної води на цій території майже немає.

<picture></picture>
Солончаки Ягорлицького Кута. ФОТО: upload.wikimedia.org

Західна частина півострова входить до складу Чорноморського біосферного заповідника, про який ми вже розповідали раніше.

Від західного краю півострова Ягорлицький Кут бере свій початок коса Єгипетська Стрілка, яка знаходиться безпосередньо на межі двох мілководних заток Чорного моря – Ягорлицької та Тендрівської. Стрілка вузькою піщаною смугою виступає вглиб акваторії в напрямку на північний захід.

Ягорлицький Кут є одним із найцінніших природних комплексів заповідника, де зберігся масив нерозораного причорноморського степу з оселищами рідкісних степових видів птахів.

Звідки походить назва

Назви Ягорлицької затоки та півострова Ягорлицький Кут походять із тюркських мов. Їхнє точне значення пояснюють по-різному. Найпоширенішими є дві версії.

Найбільш обґрунтована мовознавцями версія вказує на те, що назва походить від тюркських слів "ägri" (кривий) або "ägrilik" (кривизна, вигин). Це безпосередньо пов'язано з природними особливостями – берегова лінія Ягорлицької затоки та однойменного півострова має дуже складні, звивисті та вигнуті обриси.

За однією з народних етимологій, назву пов’язують із тюркською формою "гяурлик" (тур. Gâvurluk), яку тлумачать як "земля невірних" або "дорога невірних". За переказами, так османські війська називали ці місця через часті козацькі рейди до затоки та її узбережжя по сіль. У мусульманській традиції козаків при цьому могли називати "гяурами" - "невірними".

Друга частина назви півострова – слово "Кут" – є суто українським топографічним поняттям, яке вдало описує форму суходолу, що “кутом” виступає в море між двома великими затоками.

Давня історія

Ще в епоху бронзи (ІІІ - кінець ІІ тисячоліття до н. е.) на Ягорлицькому півострові та навколо затоки вирувало життя, й археологи мають безперечні докази цього. На узбережжі Ягорлицької затоки вчені знаходять безліч артефактів: кераміку бронзової доби, крем’яні та кам’яні знаряддя, сліди курганних поховань. Це свідчить про те, що Північне Причорномор'я в цей період було густо заселено племенами скотарів та землеробів.

Одна з найцікавіших сторінок давньої історії цього краю пов’язана з грецькою колонізацією Північного Причорномор’я. У першій половині VI століття до н. е. на узбережжі сучасної Ягорлицької затоки існувало поселення, яке археологи нині називають Ягорлицьким. Воно було важливим ремісничим осередком: тут обробляли кольорові метали й залізо, а також виготовляли скляні вироби, зокрема намистини. Знахідки свідчать про зв’язки його мешканців як із грецьким світом, так і з населенням степового Причорномор’я.

Козацька доба

Протягом середньовіччя та раннього нового часу ці території перебували в зоні впливу Кримського ханства та Османської імперії, а згодом – Запорозької Січі. Через Ягорлицький Кут козаки ходили в походи на турецькі фортеці (Очаків, Кінбурн). Хоча ці території контролювали кримські татари, місцеві солоні озера та мілководдя затоки здавна використовувалися козаками та чумаками для видобутку якісної морської солі. За це право вони сплачували кримському хану або очаківському паші мито, що приносило дохід обом сторонам.

Від пасовищ до військового полігону

У XIX столітті півострів став великим пасовищем. На засолених приморських степах добре розвивалося вівчарство, чому сприяла місцева рослинність.

За радянських часів до 1959 року на півострові існувало рибальське селище Вільний Порт, а також радгосп "Каракульекспорт", який спеціалізувався на вирощуванні елітних порід овець та експорті хутра. У 1959 році цивільне життя на півострові Ягорлицький Кут фактично припинилося. Землі віддали під військовий авіаційний полігон. Радгосп ліквідували, а територію засекретили й закрили для сторонніх. Тут проводилися випробування авіаційних бомб, стрільби та навчання бомбардувальної авіації.

Полігон проіснував до 1990-х років. Військова діяльність залишила свій слід у вигляді залишків мішеней, вирв та металобрухту. Лише після ліквідації полігону ці території повернули природі та включили до складу заповідника.

Ягорлицький орнітологічний заказник

Ягорлицький орнітологічний заказник загальнодержавного значення – це природоохоронна територія площею 30300 гектарів, створена для захисту пташиного світу.

<picture></picture>
Ягорлицький орнітологічний заказник. ФОТО: thumb.wikimedia.org

Історія заказника розпочалася в 1974 році, коли Рада Міністрів УРСР ухвалила офіційну постанову про створення цієї заповідної зони. Унікальне природне середовище опинилося під загрозою через активну військову та господарську діяльність. Завдяки своїй особливій екологічній ролі у 1975 році заказник одним із перших в Україні отримав статус водно-болотного угіддя міжнародного значення відповідно до Рамсарської конвенції.

У 1983 році Ягорлицький орнітологічний заказник інтегрували в структуру Чорноморського біосферного заповідника. 18620 гектарів акваторії затоки виконують роль його буферної зони, а понад 8000 гектарів (колишній авіаполігон) віддано під найсуворіший режим заповідного ядра.

Пташиний світ Ягорлика

Ягорлик – це величезний "транзитний вокзал" для птахів. Завдяки тому, що затока мілководна й густо вкрита підводними луками морської трави, тут утворюється ідеальна кормова база для водоплавних птахів.

Через заказник пролягає потужний міграційний коридор. Протягом року тут реєструють численні види пернатих практично з усіх природних зон Євразії – від тундри до пустель.

Ягорлицький заказник є важливим місцем зимівлі водоплавних птахів. Тут збираються великі зграї лебедів-кликунів, трапляються малі лебеді, а на воді одночасно можна побачити тисячі качок і гусей. Серед рідкісних видів – червоновола казарка, невелика гуска з характерним чорно-рудим оперенням. У минулому під час міграцій тут також відзначали тонкодзьобого кроншнепа – один із найрідкісніших видів птахів у світі.

<picture></picture>
Пташиний світ Ягорлицького орнітологічного заказника. ФОТО: ua.igotoworld.com

Заповідні острови затоки

До території заповідного ядра в межах заказника належить ряд безлюдних островів. Саме ці клаптики суходолу є головними ізольованими "пологовими будинками", де масово гніздяться чайки, крячки, качки, пелікани, кулики та інші водоплавні та прибережні птахи. Оскільки острови повністю відрізані від суходолу, тут немає земних хижаків – лисиць, вовків чи здичавілих собак, що дозволяє пернатим будувати гнізда просто на піску та гальці.

Довгий та Круглий – два суміжні заповідні острови наносного походження, які розташовані на межі Миколаївської та Херсонської областей. Вони лежать безпосередньо при вході в Ягорлицьку затоку, відокремлюючи її від відкритого Чорного моря та сусідньої Тендрівської затоки. Обидва острови входять до складу заповідної зони Чорноморського біосферного заповідника. Це найбільші острови Ягорлицької затоки. Довжина острова Довгий складає 7,2 км, Круглого – 600 м.

<picture></picture>
Острів Круглий. ФОТО: Facebook-сторінка Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу

Великий Кінський та Малий Кінський острови – це два невеликі заповідні осередки суші в акваторії Ягорлицької затоки. Вони входять до Скадовського району Херсонської області й знаходяться у внутрішній, мілководній частині Ягорлицької затоки. Обидва острови разом займають площу всього 27 гектарів. Вони мають намивне походження, складені переважно з морського піску та черепашкового матеріалу. За структурою це низовинні прибережні утворення, які ледве піднімаються над рівнем моря.

Єгипетські та Сибірські острови – це групи дрібних, переважно намивних піщано-черепашкових островів поблизу півострова Ягорлицький Кут, на межі Ягорлицької й Тендрівської заток. Єгипетські острови лежать на захід від півострова, поблизу початку коси Єгипетська Стрілка, а Сибірські – трохи південніше.

Усі острови Ягорлицької затоки входять до складу Чорноморського біосферного заповідника або його буферних зон. Також вони мають статус орнітологічних оаз. Через своє ізольоване та мілководне розташування острови є заповідним ядром для гніздування, відпочинку та годівлі десятків тисяч водно-болотних і перелітних птахів (зокрема пеліканів, крячків, мартинів).

Підводний світ Ягорлицької затоки

Завдяки прозорій воді, невеликій глибині та специфічному солонуватому режиму дно затоки нагадує справжній зелений килим.

Зостера морська – одна з найхарактерніших рослин затоки. Вона утворює великі підводні луки. Це не водорість, а вища квіткова рослина з корінням і довгими стрічкоподібними листками. Зостера закріплює мулисте дно, сприяє очищенню води та є важливим кормом для лебедів і качок.

<picture></picture>
Викиди зостери морської на узбережжі Ягорлицької затоки. ФОТО: storage.googleapis.com

На ділянках із меншою солоністю дно вкривають зарості харових водоростей. У затишних внутрішніх лагунах і затонах поблизу Кінбурнського півострова ростуть рупія морська та кушир. На добре прогрітих мілководдях поширені кладофора й ульва, відома також як "морський салат".

Мілководдя та багата кормова база Ягорлицької затоки роблять акваторію ключовим місцем для відкладання ікри та нагулу багатьох видів чорноморських риб. Морські коники та морські голки – справжні символи Ягорлика, які завдяки своєму маскувальному забарвленню абсолютно непомітні серед стрічок зостери. Дно затоки вкрите різними видами бичків. Вони є основою раціону для багатьох хижих птахів і великих риб. Величезні сріблясті косяки дрібних рибок – атерини та шпротів – постійно курсують акваторією. Саме на них полюють зграї рожевих пеліканів та крячків. На нагул у затоку масово заходять чорноморська кефаль (сингіль, лобань) та пеленгас. Сюди також запливають річкова камбала та калкан. Специфічний гідрологічний режим та велика кількість корму приваблюють у глибокі ділянки затоки червонокнижних осетра та севрюгу.

Серед підводної рослинності мешкає безліч ракоподібних і молюсків, які відіграють важливу роль у природному очищенні води. У заростях зостери морської особливо численні креветки – важливий корм для багатьох риб і птахів. На піщаних і замулених ділянках трапляються різні види крабів.

Дно та кореневища рослин заселені двостулковими молюсками. Окрім мідій, тут поширені серцевидки та мії. Живлячись завислими у воді частинками, ці молюски природним чином фільтрують воду.
Хоча затока мілководна, її рибне багатство приваблює найрозумніших мешканців Чорного моря – дельфінів. У погожі дні сюди з Тендрівської затоки часто заходять невеликі групи дельфінів-азовок (морських свиней), які полюють на кефаль та бичків біля самих берегів півострова Ягорлицький Кут.

Юлія Сичова