Дивовижний Південь: античний мегаполіс Північного Причорномор’я

На Миколаївщині розташована одна з найстародавніших пам’яток України — Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія". Ця заповідна зона є одним з найбільших туристичних об’єктів регіону, який вже протягом багатьох десятиліть приваблює до себе багато істориків, археологів, мандрівників та людей, що цікавляться минулим рідної країни. Розповіддю про неї Інтент продовжує цикл "Дивовижний Південь".

Заповідник Ольвія був заснований у 1926 році з метою збереження цінних археологічних та історичних пам’яток, що знаходяться на території колишнього стародавнього міста. Він складається з двох частин: самого міста Ольвія — городища з некрополем, які займають площу понад 290 гектарів і міста Борисфен, що знаходиться на сучасному острові Березань (23,6 га). Нині заповідник має музей, де представлені знахідки з археологічних розкопок — понад 96 тисяч артефактів та лапідарій, де зберігаються архітектурні деталі, надгробки, знаряддя праця, постаменти статуй, плити з написами тощо.

<picture></picture> 
Вхід до заповідника "Ольвія". ФОТО: o-go-go.com

Основна частина музею представлена експозицією архітектурно-будівельних залишків просто неба. Тут можна побачити: головну площу міста — агору, теменоси — культові зони з рештками вівтарів і храмів, торгівельні ряди, десятки житлових будинків різного часу, ділянки захисних стін, північні й західні міські ворота, дикастерій — будинок суду, виноробні, гончарні печі, великий некрополь та інші історичні пам'ятки. Біля західної стіни міста виявлено так зване передмістя, а в затопленій частині Ольвії — руїни захисних мурів і район припортових складів. Заповідник також включає наукову бібліотеку та наукові фонди.

Історія стародавнього міста-держави

Колись у глибоку давнину — понад 2500 років тому, на високих горбистих берегах Бузького лиману виникло одне з найбільших, найвідоміших та найвеличніших античних міст, що існували в минулі часи на теренах нинішньої України. Це була величезна грецька колонія "Ольвія", яка охоплювала всю територію Нижнього Побужжя. В перекладі з давньогрецької мови "Ольвія" означає "щаслива". Дійсно, довгі роки місто виправдовувало свою назву і переживало щасливі часи.

<picture></picture>
Ольвія. ФОТО: we.org.ua

Історики вважають, що засновниками Ольвії були вихідці з давньогрецького міста Мілета, які оселилися у тутешніх місцях приблизно у 650 році до нашої ери. Найімовірніше, вони уподобали цю місцевість, бо вона ідеально підходила для заснування міста — мальовниче плато з невисокими пагорбами на березі лиману, яке з двох боків, з заходу та півночі, було оточено балками, що виконували функцію природних оборонних споруд. А зі сходу "захисником" території був водний бар’єр — Гіпаніс — таку назву у давнину мала річка Південний Буг.

У грецькій колонізації Північного Причорномор`я місто Мілет грало дуже велику роль. Аристократія цього міста навіть отримала назву "вічних мореплавців". Метрополія підтримувала взаємини зі своїми заснованими колоніями, якою була й Ольвія, у статусі союзу рівних і суверенних партнерів. Частіше за все вони були поєднані економічними, релігійними та культурними зв’язками й традиціями. 

На початку свого існування Ольвія являла собою невелике поселення, "житловий фонд" якого складався із землянок та напівземлянок. Пізніше тут стали з’являтися кам’яні будівлі, почала розвиватися економіка. Поступово Ольвія стала не просто містом, а перетворилася у сильну державу, що процвітала, та життя якої продовжувалося понад 1000 років — з VI століття до н.е. по IV століття н.е. Вже наприкінці VI ст. до н.е. Ольвія сформувалася в типовий грецький поліс. В епоху розквіту античної колонії її площа становила понад 50 гектарів, а чисельність населення досягала приблизно 15-20 тисяч. Окрім самого міста, територія Ольвії включала сотні поселень навколо, що складали сільську округу міста на березі Бузького, Дніпровського та Березанського лиманів. Жителі поліса займалися землеробством, риболовлею, сільськогосподарською діяльністю та різноманітними ремеслами. Антична Ольвія була багатою на майстрів: гончарів, каменярів, майстрів по дереву.

<picture></picture>
Залишки житлового кварталу Ольвії. ФОТО: Вікіпедія

Місто-держава Ольвія складалося з двох частин: верхньої та нижньої. У верхній частині знаходилася центральна площа міста — агора. Тут велася торгівля, проводилися громадські збори, організовувалися виступи філософів, поетів та музикантів. Поруч був розташований центральний квартал, де працювали суд, гімназія та ймовірно театр, який мало кожне давньогрецьке місто. З агорою сусідив теменос — священна зона, де знаходилися культові споруди, у тому числі храми, присвячені Зевсу, Аполлону, Ахіллу Понтарху, а також головний вівтар. Трохи далі був розташований іподром. Жителі стародавнього поліса багато уваги приділяли спорту та часто влаштовували змагання по бігу, метанню списа, диску, стрільби з лука.

Ольвія була рабовласницькою демократичною республікою та важливим торгівельним центром Причорноморського регіону, який спеціалізувався на експорті зерна, солоної та в’яленої риби, хутра та шкіри, які ольвійці отримували від скіфів та перепродавали, різної сільськогосподарської продукції — худоби та продуктів тваринництва та ремісничих виробів. Натомість Ольвійська держава отримувала вино з островів Хіос, Лесбос, Гераклеї, оливкову олію зі Середземномор’я, вироби з кераміки та предмети розкоші — мармур, ювелірні вироби та текстиль. 

Грецька колонія постійно розширювала географію торгових сполучень, які простягалися далеко за її межі. Ольвія слугувала головним посередником між античною цивілізацією та скіфським світом, забезпечуючи взаємообмін різноманітною продукцією. Через свою активну торгівельну діяльність Ольвія входила до Першого Афінського морського союзу. 

<picture></picture>
Ольвія, музей. ФОТО: tourist.wiki

Цю колонію також дуже часто асоціювали з Борисфеном — таке давньогрецьке найменування мала сучасна річка Дніпро на честь річкового бога. Оскільки Ольвія була розташована у гирлі Дніпра, назва річки часто вживалася щодо самого полісу, а також щодо найдавнішої колонії на острові Березань, яка згодом увійшла до складу Ольвійської держави. У давньогрецькій літературній традиції назви "Ольвія" та "Борисфен" іноді використовувалися як синоніми.

З середини V століття до н.е. над землями Ольвії встановився скіфський протекторат. Антична держава була змушена признати владу скіфського царя Скілура. Цей період отримав відображення навіть на її монетах — в той час вони випускалися із зображенням царя скіфів. А знайдена надгробна плита того часу має напис, що Ольвія є скіфським містом. Однак скіфська влада над містом продовжувалася недовго. Невдалу спробу завоювання цієї грецької колонії здійснив у 331 році до н. е. один з намісників Олександра Македонського у Фракії Зопіріон, але ольвійці в союзі зі скіфами змогли відбити удар, розгромити армію македонців та вбити Зопіріона. 

З кінця III ст. до н. е. Ольвія регулярно піддавалася набігам різних варварських племен, через що місто-держава впало в глибоку економічну та соціальну кризу.

У середині І століття до н.е. Ольвію повністю розгромили розбійницькі племена гетів під керівництвом свого вождя Буребісти. Античне місто було зруйновано, частина жителів загинула, інші змогли врятуватися, втікши у сусідні поселення. Так трагічно закінчився перший період існування древньої Ольвії, який продовжувався протягом п’яти століть.

Після гетського розгрому стародавня держава близько 100 років перебувала у такому стані, після чого знову почалося її заселення борисфенітами, як зазначав у своїх промовах давньогрецький красномовець Діон Хрисостом.

Про колишню Ольвію вже мало що нагадувало, однак поступово місто змогло відновитися, але вже на меншій території. А згодом, на початку нової ери увійшло до складу Римської імперії. З цього часу відмічався новий виток розквіту Ольвії, який вже продовжився недовго.

<picture></picture>
Ольвійській тотем. ФОТО: travel.24tv.ua

У III столітті н.е. положення Ольвії погіршало. Як і інші античні держави Північного Причорномор’я, колись величне місто увійшло в період загального економічного і соціально-політичного занепаду. Одночасно на цьому етапі посилився й натиск варварів ззовні. Спочатку місто підпало під напад та розгром готами, а остаточну “крапку” у життєдіяльності колишньої квітучої грецької колонії поставило вторгнення кочових орд войовничого азійського народу гунів наприкінці IV століття н.е.

Після знищення Ольвії гунами територія залишалась незаселеною протягом 14 століть. Руїни грецького міста-держави стали місцем видобутку каменю. Так, османи, які встигли поволодарювати на цій території, розібрали переважну кількість наземних будівель, та навіть побудували з античного каменю фортецю Ачи-Кале — майбутній Очаків. А жителі міста, починаючи ще з кінця ХVІІІ — початку XIX століття, будували свої будинки також із залишків наземних споруд Ольвії.

За думкою вчених, таке тривале існування поліса на території Північного Причорномор'я мало великий вплив на культуру та історію всього регіону.

Монети древньої Ольвії

Монети Ольвії — унікальні пам’ятки нумізматики. У ранні часи держава випускала грошові знаки із бронзи у формі дельфінів на честь бога Аполлона Дельфінія, у V — IV ст. до н.е. - бронзові литі асси. З V ст. до н.е. почалася карбівка срібних монет. В V — III ст. до н.е. Ольвія карбувала золоті, срібні та мідні монети. Монети другої половини II ст. до н.е. з ім'ям Скілура свідчать про підкорення міста-держави скіфам. В I — III ст. н.е. у місті панувала влада Римської імперії́, з цим і пов`язане розповсюдження римських монет. В останній чверті IV ст. н.е. спостерігалося скорочення, а потім і зовсім зникнення власного грошового обігу, що вказує на занепад та загибель міста.

<picture></picture>
Ольвійські монети-дельфіни. ФОТО: Вікіпедія

Як дістатися та які туристичні локації на території колишньої Ольвії

Ольвія знаходиться біля с.Парутине на Миколаївщині. До цього селища, де знаходиться вхід у заповідник, ходять маршрутні автобуси з Миколаєва від станції "Дачна" (30 хв у дорозі) і з Очакова (20 хв).

Парутине розташоване на правому берегу Бузького лиману, за 40 кілометрів від Миколаєва. Засновано в 1787 році старовірами-некрасівцями. Знаходилось у володінні графа Іллі Безбородько, в його честь і називалося Ільїнське.

Ще в ті часи неподалік були виявлені руїни давньогрецького поліса Ольвія, а саме село виявилося на місці ольвійського некрополя. Жителі використовували ольвійський камінь для своїх побудов до середини XX століття. Тільки в 1900 році почалися систематичні археологічні дослідження на території Ольвії. Знайдено безліч високохудожніх творів мистецтва, які експонуються зараз у багатьох музеях світу. З 1926 року територія знаходиться під охороною історико-археологічного заповідника "Ольвія".

Туристична інфраструктура в Парутине розвинена слабо.

<picture></picture>
Монети-дельфіни Ольвії. ФОТО: myslenedrevo.com.ua

До відкритої збройної агресії рф проти України на території Ольвії були знайдені такі об’єкти:

• Розкопи житлових та громадських кварталів: можна побачити фундаменти давньогрецьких будинків.
• Теменос (священна ділянка): залишки храмів, зокрема Аполлона Дельфінійського.
• Центральна площа (Агора): місце громадського життя.
• Ольвійський музей: експозиція знахідок, зроблених під час розкопок.
• Некрополь: давнє кладовище.

Юлія Сичова