"Дивилась у вікно та бачила дим і вогонь", - жителька Рені про обстріли порту та російські атаки

Про те, як невелике прикордонне містечко Рені на Одещині живе під час повномасштабного вторгнення, як пристосовуються жителі до нових умов та про атаки "шахедів" на порт розповіла містянка Наталія Воронова документаторам ініціативи "Трибунал для путіна" в рамках роботи громадської приймальні УГСПЛ в м.Одеса, що працює на базі Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України".

З липня 2023 року мішенями для російських дронів та ракет стала українська зернова інфраструктура в Ізмаїльському районі Одеської області. Порт Рені на річці Дунай зазнав низки атак: ворожі дрони атакували об’єкти портової інфраструктури — складські приміщення, обладнання, залізничні колії, автомобілі з вантажами. Були руйнування і в місті.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Початок вторгнення 2022 року: як це було

Рені - місто на Одещині з майже 20-тисячним населенням на самому кордоні з Румунією, один із найбільших українських морських портів на Дунаї. Жителі міста, як і всі в Україні, суттєво відчули на собі початок повномасштабного вторгнення.

"Перші дні була якась прострація, ми не розуміли, куди дивитись, чого чекати. До останнього не вірили, що таке буде. І що це буде тривати не три дні, не тиждень", - згадує пані Наталія.

За словами Наталії Воронової, в магазинах миттєво зникли продукти, на заправках були величезні черги, а в банкоматах не стало готівки: "28 лютого був день народження сина. І все, що ми змогли купити - це вівсяне печиво та якісь кекси. Ми пили чай та їли печиво, ось такий день народження". 

Надалі ситуація в місті стабілізувалась: з’явились продукти, запрацювали банки та аптеки.

В перші місяці на вулицях міста Рені не лунали загальні сигнали повітряної тривоги, працював тільки застосунок "тривога" в телефонах. Через деякий час були організовані машини, що своїм сигналом повідомляли жителів про повітряну тривогу. Лише в жовтні 2022 року в місті були остаточно встановлені та протестовані сирени повітряної тривоги.

"Довелось дітям розповідати, що таке тривожна валіза. Ми ж не могли зрозуміти: буде сюди щось летіти чи не буде. Потім я своїм дітям розповідала про швидкість польоту ракети, кількість снарядів (на літаку, - ред.) та скільки у нас є секунд для того, щоб сховатись десь в якийсь сховок. Ми з’ясовували, де у нас дві стіни, як бігти до погреба", -  розповідає пані Наталія.

В місті станом на 2024 рік налічується до 10 укриттів, що переважно знаходяться біля навчальних закладів або державних установ. На початку обстрілів у 2022 році багато з жителів не знали їхнє розташування. На момент першої атаки БПЛА на місто, за словами пані Наталії, всі вже знали, куди бігти й де ховатись.

"Також обговорювали з дітьми розподіл обов’язків та порядок дій у випадку ядерної загрози. В будинку зробили запас продуктів, консервації та питної води. Бо не знали, до чого готуватись. А потім, як це не страшно, почали до цього звикати".

Деякий час місто жило спокійно, про війну нагадували сигнали повітряної тривоги та велика кількість ВПО та людей, які перетинали державний кордон та виїжджали до Румунії.

Атаки БПЛА на порт та місто

Вперше жителі міста почули звуки безпілотників в липні 2023 року. В ніч проти 24 липня армія рф атакувала дронами "Shahed-136" портову інфраструктуру Рені. В районі Ренійського морського торговельного порту було зафіксовано близько 15 ударних дронів - "шахедів". В результаті атаки були пошкоджені зернові ангари, резервуари для олії та палива, повилітали вікна в адміністративних будівлях. Також постраждали семеро людей, які знаходились в порту під час атаки.

"Коли почались перші "прильоти", то ми з сусідкою та дітьми бігали до сховища, воно недалеко від нас. І коли бомбили ту частину міста, де порт, вночі ми сиділи у сховищі. І чули ті вибухи, було дуже моторошно. Я здогадуюсь що це не так, як прилітає ракета, але навіть ті шахеди, що тут періодично літають, це дуже страшно. І ти не знаєш, як далеко чи близько вони від тебе, від твого будинку. Бо дуже чутно, де б ти не був", - розповідає пані Наталія.

Зруйнований ангар з зерном. Фото Сил оборони півдня

Наступна атака БПЛА на порт була в серпні, більше ніж через три тижні після першої. Тоді знову були пошкоджені зернові склади, елеватор та вантажна техніка.

Пошкоджений елеватор на території порту. Фото Сил оборони півдня

Пані Наталя зазначає, що хоч це й необачно з її боку, але вона дивилася на цю атаку з вікна кухні: "В мене вікно виходить якраз в бік порту. І спочатку почула звуки вибухів, потім бачила дим, вогонь і сяйво в небі від пожежі. Вони прилітали та бомбили порт. Потім я бачила ті "банки", в яких зберігають нафтопродукти, ангар, де скоріш за все, зберігалось зерно. До цього це нам показували в новинах, а потім я вже бачила своїми очима. Прилетіло - і вибухом просто, як консервну бляшанку, зім’яло дах ангара. Резервуари для нафтопродуктів, такі великі конструкції, теж всі були зім’яті та побиті. Я досі не можу зрозуміти, як можна спалювати зерно, особливо в наш час?!".

У вересні основна атака російських військових була націлена не тільки на порт, а й на стоянки великих фур перевізників зерна та пального. 13 вересня 2023 року збройні сили рф здійснили масований дроновий удар по Ізмаїльському району. Внаслідок атаки в Рені в районі порту було пошкоджено стоянку вантажного автотранспорту, а також щонайменше 8 вантажних автомобілів.

Палаючі фури на стоянці. Фото Одеської обласної прокуратури

Як згадує пані Наталія, декілька машин з цистернами були знищені вщент, постраждали люди, переважно водії-далекобійники: "Це такі дивні відчуття: ти дивишся і не можеш зрозуміти, який то був вибух, щоб підірвати такі великі машини, вони просто були розірвані навпіл. Декілька машин горіли, дуже довго не могли потушити. Один з водіїв залишився живий, але втратив усе -  і вантаж, і саму машину".

Згоріла фура на стоянці за містом. Фото Одеської обласної прокуратури

За словами жінки, по самому місту "не прилітало":

"Але "прилетіло" на околиці міста, так що згорів приватний будинок. Були пошкоджені дахи сусідніх будинків, постраждали люди. Я чула, що були й загиблі водії на стоянці, неподалік від цього будинку", - каже вона.

Пошкоджений тоді будинок зараз відновлено, зведено нову стіну та повністю замінено дах. Але попри те, що його було відбудовано достатньо швидко, господарі вирішили не залишатись і виїхали з країни. Ось так виглядає відновлений дім.

Відбудований приватний будинок. Фото Громадської приймальні УГСПЛ в м.Одеса

Наостанок пані Наталя зазначила, що не розуміє, що змушує росіян нападати на Україну та вірити, що тут є нацисти: "Те, що я бачу в інтернеті, коли вони (росіяни, - ред.) кажуть, що нас треба вбивати, що ми не повинні жити, я не можу зрозуміти. Як вони взагалі можуть у це вірити?! Як взагалі таке можливе у 21 сторіччі: запускати ракети в будинки, вбивати дітей. Можливо саме так і працює пропаганда?…".

Ігор Льов