Чи стає Крим ближчим, - розмова з Постійним Представником Президента в АРК

Інтерв’ю ІзбірКому з Постійним Представником Президента в АРК Борисом Бабіним.

Що змінилося в роботі Представництва Президента в Автономній Республіці Крим за листопад-грудень? Чи стало простіше кримчанам оформлювати документи та приїздити на материкову Україну? Про це та інше – в інтерв’ю з Постійним Представником Президента в АРК Борисом Бабіним.

- Якщо говорити про роботу Представництва, то під час нашої розмови восени ми говорили про те, що нам не вистачає співробітників. Маю відзвітувати, що нам вдалося розпочати прозорі і чесні конкурси на посади Представництва, зокрема, вже є переможець на посаду керівника апарату, проходять конкурси й на інші посади керівників служб та головних спеціалістів. Фактично у нас була кадрова яма, але нарешті ми з неї видираємося і наразі виходимо на той кадровий рівень, який був визначений указом Президента України № 16 на початку 2016 року.

Звісно, є певні елементи внутрішнього і зовнішнього спротиву, бо не всім подобається що орган працює, але це проблеми росту. Зокрема, колишній Постійний Представник подав до суду та вимагає скасувати свою відставку. Ми у цьому вбачаємо політичне забарвлення, складову єдиної системи розгойдування системи влади в Україні з боку так званої «опозиції», але ми до цього готові.

- Минулого разу ми також говорили про доцільність передислокації Головного управління Національної поліції в АРК та м. Севастополі до Херсону. Для читачів нагадаю, що зараз управління кримської поліції перебуває в Одесі. Чи вирішується це питання?

- Так, це наша явна перемога, тому що з цього питання вже є кінцеві рішення керівництва Нацполіції, оголошені 15 грудня у Маріуполі. Ми разом з представниками Фонду держмайна вже знайшли приміщення в Херсоні, яке відповідає всім вимогам, і куди можна вже зараз переїздити і починати роботу, хоча це було не так просто. Запевняю вас, що, коли з’являться патрульні поліцейські біля КПВВ, коли кримчани, які приїздять за послугами до Херсонської області, зможуть звертатися до спеціального підрозділу Національної поліції, –  це буде суттєвий крок уперед.

Крім того, протягом цього періоду залишалася підвищена увага до ситуації в Генічеському районі, де маємо проблеми з рівнем державного управління. Там абсолютно незрозумілі особи намагаються впливати на державну політику України на рівні рішень сільрад. Ми розуміємо, хто ініціює ці процеси, та в межах компетенції вживаємо заходів впливу комплексного характеру. Тому ми сподіваємося, що й поява «кримських» підрозділів Нацполіції сприятиме вирішенню цих питань. До того ж, ми проводимо серйозну роботу з керівництвом Азово-Сиваського національного природного парку, бо ця установа має ключові повноваження, як не дивно, за стан справ на лінії розмежування з Кримом в районі Центрального Сивашу; там парк межує з окупованою територією. І тут треба, в тому числі, вирішити й суттєві питання екології, вже не кажучи про безпеку. Сподіваюся, скоро побачимо схвалені нормативні акти в цій сфері.

- Ще одне питання стосовно надання кримчанам легальних українських документів та брак Центрів надання адміністративних послуг в Херсонській області…

- Ми йдемо вперед до створення мережі ЦНАП на Херсонщині. Маємо в цьому питанні обмежений оптимізм, бо в окремих територіальних громадах, зокрема об’єднаних, вже виходять до розуміння того, що створення на балансі громади ЦНАП для надання таких послуг – це і допомога громаді, і залучення інвестицій, і бюджетні кошти, бо кримчани будуть звертатися за послугами у сфері паспортизації, а сплачені ними кошти будуть йти до бюджету місцевої громади, і це прибуткова діяльність. Крім того, керівництво громади буде зацікавлене, щоб саме її ЦНАП був привабливий для громадян, діяв без корупції і посередництва.
Ми маємо сподівання, що декілька ЦНАПів буде відкрито вже досить скоро, до літа 2018 року, зараз чекаємо на рішення місцевих рад з тим, щоб на це були передбачені бюджетні кошти. 

- Зовсім нещодавно у мережі Facebook поширилася чергова хвиля невдоволення. З’явилася інформація, що 13 грудня на КПВВ «Каланчак» група підлітків з Кримі близько двох годин чекала на дозвіл на перетин лінії розмежування. Пізніше Ваш заступник Ізет Гданов пояснив, що на кожного з громадян, які за віком повинні вже бути з паспортами, має складатися адмінпротокол (згідно із законом), оскільки, крім свідоцтва про народження, у цих підлітків більше нічого не було, і вони саме їхали для отримання українських паспортів до Херсонської області. На складання адмінпротоколів, за його словами, було витрачено не більше 20 хвилин на кожного громадянина, але, оскільки група була великою, то й часу пішло в сукупності більше. Чому все ж стаються такі випадки?

- Тут ситуація є досить цікавою. Сьогодні існує бізнес, який заробляє на кримчанах, оскільки влада самоусунулася на певний період від усунення вирішення їх проблем. І ми були змушені втручатися в цю ситуацію з перших днів роботи. Наші прикордонники – це орган, на який є найменше заяв і звернень зі скаргами. Будь-яке питання, яке не порушує законодавство, вирішується ними зараз в робочому порядку. Але на іншому боці відпрацьовується дуже проста методичка: «На материковій частині України все погано, невлаштовано, корумповано, все вирішують гроші, не звертайтеся за документами самостійно, давайте ми вам допоможемо». Така централізована «допомога», звісно, полегшує спецслужбам РФ складання списків неблагонадійних, адже всі кримчани, які отримують українські паспорти, - неблагонадійні. Отака є система, з якої «харчуються» посередники, що вочевидь діляться як інформацію про клієнтів, так і прибутком з ФСБшними кураторами. А тут ми їм заважаємо, робимо прозорі та доступні для індивідуальних звернень процедури. Хочу підкреслити, що при цьому Представництво реагує на усі звернення громадян, пишіть нам, розповідайте про прикрі випадки, бо ми – відкритий орган, без подвійного дна.

Так, у нас лишається великий пласт питань з перетином КПВВ. Є певні досягнення – попереднє вирішення питання алгоритму переміщення з Криму в материкову Україну трун з покійниками та урн з прахом, бо це була велика проблема, яку намагалися вирішити на рівні Києва, хоча насправді все вирішується на рівні чинного законодавства та місцевих органів влади. Ми вже наступного тижня матимемо напрацьований алгоритм. Це є прикладом того, що багато чого можна вирішити без зайвих проблем. А політикам центрального рівня та журналістам я б радив вийти з кабінетів, приїхати на лінію розмежування і подивитися, що там відбувається. 

- Ще одна нагальне питання – налагодження легальних перевезень від КПВВ до населених пунктів Херсонської області. Якщо я вірно розумію, то кримчани й досі змушені користуватися послугами нелегалів.

- В цьому напрямку все лишається досить погано. В чому замкнене коло? Перевезення неможливо впорядкувати без встановлення легальних перевізників. Ми ставимо шлагбаум для нелегалів – люди йдуть пішки, перевезення припиняються взагалі. Треба, щоб органи місцевої влади оголосили конкурси на відповідні маршрути: з Херсона до селища Каланчак, з Каланчака до КПВВ і з Генічеська через Новолексіївку до КПВВ. Але досі конкурсів нема,і це, звичайно, створює умови для нелегалів. Додатково у нас стоїть питання залізничного перевезення. У нас була нарада з «Укрзалізницею», і ми отримали обіцянки, що до станції «Вадим» буде продовжено сполучення далекого спрямування, щоб поїзд ішов до цієї станції. Аби це зробити, потрібні мінімальні вкладення, а поїзд істотно розвантажить автомобільні перевезення, а це і бездоріжжя, і незручності. Після Вадиму до КПВВ – два-три кілометри, це полегшує ситуацію, особливо взимку. На сьогодні ми спостерігаємо неготовність «Укрзалізниці» надати остаточне рішення, нам поки запропонували виключно узгодження наявних приміських дизелів «Херсон-Вадим» із прибуттям та відправленням київського поїзду. Водночас зазначу, що у національної залізничної компанії є час, потужності, бажання організовувати десяток щоденних пасажирських потігів з регіонів та столиці України до до міста Москва, але чомусь нема такого натхнення і часу поставити хоча б один поїзд чи причіпні вагони для кримчан до станції «Вадим». І я цього не розумію.

- Декілька разів доводилося чути питання від читачів, чи не є доцільним скасувати судовий збір для внутрішньо переміщених осіб. Як Ви вважаєте?

- Я вважаю, що це необхідно обговорювати. Здебільшого кримчани не є ВПО, а є населенням тимчасово окупованої території, які прибули для встановлення відповідних фактів, наприклад, народження або укладення шлюбу. І для них, якщо ми скасуємо судовий збір для ВПО, це нічого не дасть. Це треба вирішувати насамперед для громадян, які мешкають на окупованій території. Наприклад, на сьогодні є проблема, яка стосується неповної визначеності юрисдикції, де має за цивільним процесом розглядатися спір про встановлення факту смерті, що відбулася на окупованій території і ми готуватимо відповідне звернення щодо змін у законодавстві. 

- Ще одне питання від читачів: чи буде вирішено проблему перевезення тварин через КПВВ? Наскільки мені розповіли, то питання належним чином не впорядковано, що створює додаткові можливості для хабарництва на лінії розмежування.

- Так, дійсно, проблема не вирішена, ми про неї знаємо і будемо вирішувати. Є дві ситуації: перша стосується тварин, які не є товаром на продаж, наприклад, ви їдете з власною кішкою до Криму без наміру комерційного відчуження, або ж це незряча людина з псом-поводирем. Інша ситуація – коли тварин везуть на продаж. Наша позиція така: якщо це не товар, то це питання ветеринарного контролю. На сьогодні ці питання регламентовано відомчим наказом, схваленим у 2014 році, тож, можливо, це буде відносно нескладно вирішити. Поступово будемо виправляти й цю проблему.

На сьогодні найгострішою є проблема, яку ми досі не вирішили, - а саме – обігрів на КПВВ. Ми вже зверталися до підрозділів ДСНС, до співробітників національного товариства та Міжнародного Комітету Червоного Хреста, але поки це питання не вирішене, тож у нас досі відсутні пункти обігріву. Так, зараз тепло. Але до весни плюс 10 навряд чи буде. І ми звертаємо увагу всіх, що це гостре питання ще не вирішено, і це необхідно зробити терміново, бо це – наші люди!

Розмовляла Євгенія Генова