Іранські "мопеди" та аміак для Одеси: про що писали міжнародні медіа у вересні

Світові видання продовжують висвітлювати події, пов’язані з Одесою та регіоном, однак якщо з липня, коли була підписана "зернова ініціатива", велика увага приділялась саме роботі портів Великої Одеси та експорту українського збіжжя, то у вересні акценти змістилися на проведення росією мобілізації та можливі її наслідки. Новим у вересні стало використання незвичного для рф раніше виду озброєння - іранських дронів-камікадзе Shahed-136.

Дивіться також, як писали про Одесу світові ЗМІ у серпні.

Мобілізація та плани росії

Завдяки оголошенню часткової мобілізації росія може спробувати відновити ініціативу із захоплення Харкова та Одеси, пише Bloomberg.

"Деякі люди, близькі до Кремля, вважають, що росія зрештою зможе відновити ініціативу та просунутися далі в Україну, можливо, захопивши ключові міста, включаючи Харків та Одесу, які їй досі не вдалося захопити", - повідомляють у виданні. - Хоча це здається надуманим, враховуючи нещодавні успіхи Києва на полі бою, російські чиновники впевнені, що їхні війська можуть завести боротьбу з Україною в глухий кут і змусити до хоч якогось врегулювання, яке підтвердить принаймні деякі з їхніх досягнень". 

Подібну думки висловлював в інтерв'ю The New York Times російський експерт Василь Кашин, який спеціалізується на військово-політичних питаннях у Вищій школі економіки в москві. Він вважає, що наплив призовників може переломити хід війни і дозволити росії піти в наступ на Україну до зими. Він припустив, що російські війська можуть навіть взяти під контроль більш ключові території, такі як місто Одеса, і «прискорити крах уряду пана Зеленського».

Анексію українських територій Кашин назвав «точкою неповернення, після чого, вони (росіяни - ред.) не зможуть утриматися від захисту цих територій усіма засобами, включаючи ядерну зброю».

Водночас військові аналітики Bloomberg переконані, що немає жодних ознак того, що 300 тисяч мобілізованих російських військовослужбовців, погано навчених і мотивованих, зможуть змінити ситуацію на полі бою. Їх сил швидше за все, буде достатньо лише для подальшого уповільнення просування України.

Іранські дрони

Баражуючі боєприпаси, які можуть летіти на великі відстані та годинами чекати, перш ніж вразити ціль, повернули війну в Одесу.

Атаки цими новими для рф безпілотниками стали інфоприводами для CNN, Associated Press, Reuters, Deutsche Welle, The Guardian та інших. 

В інтерв’ю Bloomberg мер Одеси Геннадій Труханов повідомив, що можлива закупівля систем боротьби з безпілотниками в Ізраїлю, який десятиліттями має справу з іранськими боєприпасами.

За даними США, наприкінці серпня росія отримала від Ірану 1 тисячу таких безпілотників. 

«Шахед-136» можна використовувати в тій кількості, щоб змусити Україну захищатися від них за допомогою зенітних ракет, кожна з яких може коштувати сотні тисяч доларів. За словами старшого наукового співробітника авіації та військових технологій Королівського інституту об’єднаних служб, лондонського аналітичного центру Джастіна Бронка, це не робить «Шахед» суперзброєю, яка може змінити результат війни.

Після першої атаки дронами, видання Reuters повідомило, що Україна збила чотири безпілотники "камікадзе" іранського виробництва над морем поблизу Одеського порту. У виданні також підкреслили, що Україна звинуватила Тегеран у наданні зброї росії та заявила, що позбавить акредитації посла Ірану та скоротить кількість іранських дипломатів у Києві.

Пізніше Reuters все таки підтвердили, що Україна розриває відносини з Іраном через постачання "злих" безпілотників до росії.
<span style="font-size:13.999999999999998pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:'Times New Roman'"><span style="color:#000000"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"><span style="border:none"><span style="display:inline-block"><span style="overflow:hidden"><span style="width:602px"><span style="height:401px"></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span></span>

REUTERS: Безпілотний літальний апарат, який українська влада вважає іранським безпілотником-смертником Shahed-136 і використовує російські війська під час нападу росії на Україну, видно в небі над Одесою, 23 вересня 2022 року.

Експорт російського аміаку через Україну

Пропозиція Організації Об’єднаних Націй про те, щоб росія відновила експорт аміаку через Україну, породила надію на те, що глобальний дефіцит добрив можна пом’якшити, і, у свою чергу, зменшити світовий дефіцит продовольства, загострений конфліктом в Україні, повідомляє Reuters.

ООН запропонувала, щоб аміак, який належить російському виробнику добрив «Уралхім», транспортувався по трубопроводу до українського кордону, де його купував би американський товарний трейдер Trammo.

Трубопровід розрахований на перекачування до 2,5 млн тонн аміаку на рік із російського Поволжя до українського чорноморського порту Південний поблизу Одеси. Його закрили після того, як 24 лютого росія ввела свої війська в Україну.

У виданні вважають, що план ООН щодо російського експорту аміаку може допомогти світовому ринку добрив.

Частина трубопроводу пролягає через Миколаївську область в Україні, де відбуваються регулярні обстріли.

Раніше російський аміак надходив переважно до виробників добрив у Марокко, Туреччині, Південно-Східній Азії та Африці, виробництво яких Організація Об’єднаних Націй прагне відновити, щоб допомогти пом’якшити глобальну продовольчу кризу.

Аміак є частиною угоди за посередництва ООН, яку Україна, росія та Туреччина підписали в липні, щоб відновити експорт зерна з чорноморських портів України, які росія заблокувала. Однак до цього тижня про трубопровід публічно не згадували.

Культура

"Гарячі овації здійнялись в Берліні, коли увечері вийшли на сцену музиканти Одеського філармонічного оркестру, особливі овації були під час виконання ансамблем Гімну України. Оплесками зустріли диригента Хобарта Ерла, який виступив німецькою мовою.

Але все це не було таким гучним, як рев натовпу у філармонії, коли Ерл перейшов на українську", - так описує концерт Одеського оркестру в Берлінській філармонії The New York Times.

"Я ніколи не думав, що стану музичним керівником на довгі роки", - сказав Ерл в інтерв'ю за день до концерту. «І точно я ніколи не планував бути музичним керівником під час війни».

Програму творів Мирослава Скорика, Миколи Лисенка, Алемдара Караманова та Сібеліуса було складено швидко після того, як Вінріх Хопп, художній керівник Musikfest Berlin (частина Berliner Festspiele), зв'язався з оркестром на початку липня. Ерл, який залишив Україну у лютому, прилетів назад до Одеси, щоб відрепетирувати ансамбль, який шість місяців мовчав через війну.