02 листопада 2024 р. 20:43
(Зображення: Інтент)
Білгород-Дністровський - місто в Одеській області, центр Білгород-Дністровського району. За даними 2020 року населення міста близько 50 тисяч осіб. Місто утворює осібну Білгород-Дністровську міську громаду.
Інтент розпочинає серію публікацій про цікавинки міст Одеської області.
Зображення: Інтент
На сайті міста пишуть, що наприкінці VI століття до н.е. вихідці із малоазійського грецького міста Мілету заснували на березі Дністровського лиману добре відоме місто Офіуса-Тіра. Про це свідчать знахідки, зроблені під час археологічних досліджень культурних шарів стародавньої Тіри, які датуються кінцем VI ст. до н.е. Знайдено східногрецьку розмальовану та чорнолакову кераміку, є чисельні знахідки амфор.
За свою багатовікову історію місто мало багато назв. Вікіпедія надає такий перелік:
Фото: Вікіпедія
Аккерманська фортеця - історико-архітектурна пам'ятка та найбільша фортеця України. Була споруджена за часів Пізнього середньовіччя (XIII — XV століття) на місці руїн античного поліса Тіра. Білгород-Дністровська фортеця є однією з найбільших середньовічних фортець в Україні. Периметр її стін становить 2,5 кілометри, а загальна площа понад 2 гектари. Товщина стін коливається від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та башт від 5 до 15 метрів. З півночі фортечні мури майже впритул підступають до Дністровського лиману. З інших трьох боків фортецю оточує рів, сучасна глибина якого сягає 13-14 метрів. Внутрішня стіна рову на кілька метрів вища ніж зовнішня.
На початку XXI століття одеський дослідник Андрій Красножон повідомив широкому загалу, що на стінах Аккерманської фортеці розташовано тетрактис (трикутна фігура, складена десятьма точками у формі піраміди, геометричний символ філософської школи піфагорійців, - ред.), який було складено з десяти кам’яних гарматних ядер. Цей сакральний символ згідно з єгипетською міфологією був емблемою бога, а в епоху середньовіччя його запозичало масонство, прибічники якого, на думку історика, мали безпосереднє відношення до будівництва стін фортеці у 1440 році.
Тетраксис. Фото: Вікіпедія
Також за допомогою теодоліту та таблиць астрономічного календаря вчений з’ясував, що тетрактис виконував функцію сонячного годинника. Верхнє ядро вказувало на положення сонця 1 березня, що вважалося днем створення Адама, якого в традиціях містичного ісламу також називали Салсал. Разом з тим, окрім згадки про людей, що пройшли масонське посвячення, у назві своєї публікації, Андрій Красножон вказує лише на ряд непрямих ознак та не приводить суттєвих доказів їх присутності в Аккермані того часу. Можливо дослідник мав на увазі генуезьких торговців, які мали факторію в Аккермані та теоретично могли мати зв’язок з таємними товариствами Європи.
Іншого продовження історія Аккерманської фортеці набула у березні 1991 року у публікації "Таємниця підземних людей" за авторством Олексія Казакова. Опираючись на свідчення нібито місцевих мешканців, він стверджував, що під Аккерманом мешкають дивні рогаті істоти, тіні яких іноді вилазять на поверхню й крадуть фрукти та молоко у місцевих жителів.
Зображення згенеровано ШІ
Місцевий журналіст Владислав Місюк, ретельно проаналізувавши публікацію Казакова, дійшов висновку, що згадані у ній місцеві жителі, які вважалися свідками тих подій, є вигаданими людьми. А події, які спантеличили міщан, насправді відбулися у 1938 р. і були пов’язані з підлітками, що заблукали в неробочому ході підземелля і військовими, які вирушили на їх пошуки у підземні печери та не повернулися.
Капличка Св. Георгія, 1905 року. Фото: akkermanika
Підземна церква Іоана Сучавського — пам'ятка архітектури національного значення XIV–XIX століття. Підземна церква Іоана Сучавського зведена над колодязем, на місці, де, за переказами, 1330 року стратили молдавського купця Іона, який відмовився прийняти мусульманство. За іншою легендою, святий великомученик Йоан Сучавський за часів перебування в Аккермані користувався водою з джерела на місці церкви. Воду в джерелі вважають цілющою, а в самій церкві збираються паломники. Заснована церква була у 14 столітті, а сучасного вигляду набула у 19-му.
Вірменська церква. Фото: akkermanika
Вірменська церква Успіння Пречистої Богородиці (Сурб Аствацацін) — церква XIV століття у Білгороді-Дністровському, раніше одна з трьох церков вірменської громади міста, нині єдина збережена. Будівля вірменської церкви існує як мінімум із 1650-х років. 1770 року храм мав форму примикаючої до південної стіни будівлі, яка тяглася зі сходу на захід, з притвором у західній частині. У 1810-х роках церкву розширили у напрямку заходу. 1831 року у дворі, на півдні, відкрили церковноприходську школу.
Ігор Льов
20 грудня 2024 р.
На Одещині зупинили ввезення ювелірних виробів21 грудня 2024 р.
На Херсонщині будівництво укриття довірили фірмі, повʼязаній із корупцією та держзрадою22 грудня 2024 р.
Відбудовою зруйнованої росіянами школи на Херсонщині за понад 4 мільйонна займеться попередній підрядник20 грудня 2024 р.
Миколаїв отримав міжнародну підтримку у відновленні історичного ліцею імені Миколи Аркаса21 грудня 2024 р.
Ікона та порятунок Одеси, нові принципи вимкнень електрики та раптові смерті: важливе за тиждень16 грудня 2024 р.
Дитячий сміх повернувся в Первомайське: як місцеві мешканці створюють нові можливості під час війни