Атомна енергетика як засіб шантажу: хто причетний

З початку повномасштабної війни під прицілом російських військових опинились відразу три великі об’єкти атомної енергетики України. Окупанти захопили неробочу Чорнобильську атомну станцію, найбільшу в Європі Запорізьку АЕС і намагались захопити Південноукраїнську атомну станцію.

Українські сили оборони 2 квітня 22-го відбили Чорнобильську АЕС, де зберігаються небезпечні ядерні відходи, а також завадили захопленню Південноукраїнської атомної станції на Миколаївщині. При цьому Запорізька АЕС досі під контролем окупантів.

Після провалу з захопленням Південноукраїнської АЕС станція неодноразово опинялась у зоні можливого ураження російських ракет. А 19 вересня 2022 року російські війська здійснили ракетний обстріл промислової зони електростанції. Як тоді повідомили в Енергоатомі, російська ракета вибухнула за 300 метрів від ядерного реактора, внаслідок чого утворилась вирва діаметром 4 та глибиною 2 метри.

Хто причетний до обстрілів Південноукраїнської АЕС, розбирався Центр публічних розслідувань.

Спроба захопити провалилась

Південноукраїнська АЕС разом з Ташлицькою та Олександрівською гідроелектростанціями та каскадом водосховищ на річці Південний Буг є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу. Комплекс, генеруючи близько трьох млн МВт, забезпечує електроенергією Миколаївську, Херсонську та Одеську області. Хоча в умовах єдиної енергетичної системи України цей розподіл достатньо умовний. У березні 2022 року, коли окупанти вже захопили Чорнобильську та Запорізьку атомні станції, російські війська намагались загарбати й Південноукраїнську АЕС, яка знаходиться в місті Южноукраїнськ. Атаку відбили українські війська.

А 29 квітня минулого року Служба безпеки України повідомила про затримання російських військових, які можуть бути причетні до спроб захопити АЕС. Про це повідомив речник СБУ Артем Дехтяренко: "На Миколаївщині співробітники СБУ затримали трьох російських військових у Вознесенському районі. Рашисти ховалися в покинутих будівлях поблизу райцентру. Встановлено, що вони входили до складу ворожого угруповання, яке брало участь у спробах захоплення Південноукраїнської атомної електростанції. У складі мінометних розрахунків окупанти здійснювали обстріли регіону, в тому числі місць компактного проживання мирних мешканців".

Після остаточного провалу плану захоплення АЕС на Миколаївщині російські військові продовжили тероризувати електростанцію ракетними обстрілами.

Ядерний тероризм

16 квітня 2022 року над майданчиком Південноукраїнської АЕС пролетіли три крилаті ракети, випущені, ймовірно, з території Білорусі в напрямку Миколаєва. Тоді "Енергоатом" назвав це ядерним тероризмом рф, опублікувавши відео прольоту ракети.

"Загроза поцілити в ядерний реактор з можливими наслідками – ядерною катастрофою, була високою. Це черговий акт ядерного тероризму рф, що загрожує безпеці всього світу. Вкотре звертаємось до МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії, яке наразі очолює Рафаель Гросі, - ред.) з вимогою вжити всіх можливих заходів для припинення ядерного тероризму рф, виводу військових формувань росії з території ЗАЕС та встановлення демілітаризованих зон навколо українських АЕС", - написали в офіційному телеграм-каналі установи.

Однак ці заяви не мали жодного впливу на перебіг подій. Уже 5 і 26 червня минулого року ситуація повторилась – рано вранці російські крилаті ракети низько пролетіли над Південноукраїнською АЕС.

А 11 вересня 2022 року під ракетним обстрілом опинився Вознесенськ, що на Миколаївщині. Населений пункт розташований усього за 30 км від атомної станції. Тоді в "Енергоатомі" припустили, що ціллю для російських ракет могла бути саме АЕС.

Колишній співробітник Південноукраїнської АЕС Георгій Балакан у своєму блозі пояснив, наскільки небезпечні подібні дії з боку російських військових: "Коли злочинця не зупиняють рішучими діями – він іде далі, підвищує ставки та діє ще більш зухвало. 16 квітня над територією майданчика SUNPP (Південноукраїнської АЕС – ред.) пролетіли три крилаті ракети орків. Траєкторія їх пролягала саме над критичною інфраструктурою атомної електростанції, де працюють три атомні реактори BBEP-1000, і в кожному знаходиться 70 тонн збагаченого урану. Поряд з реакторами, в басейнах витримки зберігається відпрацьоване ядерне паливо. На майданчику є сховища з високорадіоактивними відходами переробки борних розчинів, випарених розчинів радіоактивної води, та твердих радіоактивних відходів".

Крім цього Балакан підкреслив, що в межах майданчика АЕС зберігається не менше, ніж тисяча тонн дизельного пального для аварійних дизель-генераторів систем безпеки. Саме вони мають забезпечувати енергоживлення АЕС у випадку втрати зовнішніх джерел енергомережі України.

Скрин: Telegram-канал "Енергоатому"

Але окупанти не обмежились тільки прольотами ракет і обстрілами населених пунктів неподалік – 19 вересня 2022 року російські війська обстріляли ракетами промислову зону Південноукраїнської атомної електростанції.

Енергетичний шантаж країни

Як зазначили в "Енергоатомі", російські війська обстріляли АЕС о 00:20. В зону ураження потрапила промислова ділянка Південноукраїнської атомної станції: "Потужний вибух стався всього за 300 м від реакторів ПАЕС. Ударною хвилею пошкоджено будівлі АЕС, розбито понад 100 вікон. Відключився один з гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу. Відключилися також три високовольтні лінії електропередач", - повідомили в "Енергоатомі".

Фото: "Енергоатом"

Також у відомстві додали, що після інциденту всі три енергоблоки ПАЕС працюють у штатному режимі. Потерпілих серед персоналу станції немає.

При цьому на наш запит до "Енергоатому" щодо завданих збитків внаслідок російського обстрілу президент компанії Петро Котін з якоїсь причини відмовив у наданні запитуваної інформації.

Примітно, що у зведеннях генштабу рф за 20 вересня 2022 року, тобто через день після обстрілу Південноукраїнської АЕС, спікер Ігор Конашенков, за традицією, не сказав ані слова про цей випадок. Однак він заявив начебто про обстріли захопленої росіянами Запорізької атомної станції з боку українських сил оборони. Скоріш за все, розрахунок був у тому, щоб змістити акценти, демонструючи, що атомні станції начебто обстрілюють не тільки росіяни, а ще й українці.

Експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна, розповідає, що російські ракети у 2022 році літали над усіма АЕС в Україні. Але влучання по Південноукраїнській атомній станції, звичайно, викликало занепокоєння: "Ціль росії була захопити атомні станції (Південноукраїнську та Запорізьку – ред.) не з точки зору ядерного шантажу навіть, а з точки зору економіки. Вони хотіли приєднати ці атомні станції до "Росенергоатому" (російський оператор атомних станцій – ред.) і перемкнути ці дві станції на Крим, Краснодарський край для постачання туди електроенергії".

До того ж, додає експертка, це дало б змогу росії шантажувати нас енергетично: за умови реалізації плану захоплення двох АЕС, Україну відрізали б від 9 блоків з 15, що дуже багато. Ольга Кошарна пояснює: коли план з захоплення Південноукраїнської АЕС провалився, російські військові почали обстрілювати не самі реактори, а інфраструктуру з видачі потужностей: "Якщо перебити трансформатор або лінію, відповідно робочий реактор не може видати електроенергію, він аварійно зупиняється. Часті аварійні зупинки призводять до псування обладнання".

Ольга Кошарна переконана, що подібні обстріли є частиною плану російської федерації в енергетичному тиску на Україну.

Обстріляли ракетою "Іскандер"

За інформацією оперативного командування "Південь" за 19 вересня 2022 року, Південноукраїнську атомну станцію обстріляли ракетою "Іскандер".

Хоча в ОК "Південь" не повідомили, звідки російські військові запустили ракету, вночі 19 вересня у спільноті "Монітор" близько 00.27 годин з’явилась інформація про ймовірний запуск ракет з акваторії Чорного моря. Наступне повідомлення спільноти, яке опубліковано в 00.58, стосувалось влучання ракети по Південноукраїнській АЕС. Тож, припускаємо, що станцію російські війська обстріляли з півострова Крим.

За словами військового оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, "Іскандер" - це оперативно-тактичний ракетний комплекс, який може використовувати декілька різновидів ракет: "Дальність польоту цієї ракети приблизно 500 кілометрів. Вона має балістичну траєкторію польоту, що значно ускладнює її перехоплення силами протиповітряної оборони. На сьогодні перехоплювати такі ракети в Україні можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T. Тому вона настільки небезпечна".

Олександр Коваленко зазначає, що швидкість польоту цієї ракети складає трохи більше двох тисяч кілометрів на годину. Тому населені пункти, які знаходяться неподалік від розташування російських комплексів "Іскандер", в найбільшій небезпеці. Наприклад, відстань по прямій з міста Южноукраїнськ до села Перевальне у Криму складає близько 400 км.

Тож ракета "Іскандер", випущена, наприклад, з цієї точки Криму, здатна подолати відстань всього приблизно за 14 хвилин.

Однак існує ще одна модифікація цих ракет: не тільки балістична, а ще й аеробалістична. Це "Іскандер-к": "Вона відрізняється від балістичної ракети "Іскандер-м" тим, що це крилата ракета фактично морського базування, яка була перероблена під пускову установку сухопутного типу. Ці ракети ми можемо збивати. Тому що вони мають ті самі властивості, що і крилаті ракети морського базування "Калібр", - пояснює експерт, додаючи, що ракети "Іскандер" можуть нести також ядерний заряд. Щодо похибок ракет "Іскандер", то росіяни вважають їх високоточними, наголошує Олександр Коваленко, однак є нюанси: "Максимальне відхилення, яке фіксувалось, було десь приблизно до 50 метрів. З урахуванням потужності їх бойової частини майже 500 кілограмів для такої ракети ця похибка вважається більш-менш прийнятною. З іншого боку, спостерігались аномалії цих ракет. По-перше, відхилення на 100-200 й навіть 300 метрів від цілі. Окрім цього є багато відео з Білгородської області, ще датованих 2022 роком, коли вони запускали по території України ракети "Іскандер-м", але ця ракета несподівано змінювала свою траєкторію та падала майже біля Білгорода. Також були відео, на яких ця ракета одразу після старту вибухала в повітрі. Ми можемо говорити про високий рівень браку".

Варто також зазначити, що росія виробляє ракети "Іскандер". За інформацією української розвідки, тільки за жовтень 2023 року ВПК держави-агресора зміг виготовити 115 високоточних ракет з дальністю понад 350 км, з яких 30 балістичних ракет "Іскандер-м" і 12 крилатих ракет "Іскандер-к". Наразі, за даними розвідки, в запасах рф близько 870 ракет оперативно-стратегічного та стратегічного рівня.

Але хто ж російських військових може бути причетним до обстрілів Південноукраїнської атомної станції?

Читайте також:

Комплекс "Іскандер" у Криму

Ми відправили запит до Миколаївської обласної прокуратури. Нам повідомили про те, що розслідування веде СБУ за статтею 438 КК України, тобто порушення законів та звичаїв війни. В ході розслідування вже отримано попередню інформацію про тип ракети та окремі підрозділи збройних сил рф, які здійснили обстріл. Водночас у відомстві не вказали можливих причетних, пославшись на таємницю слідства.

Але спробуймо розібратись.

20 жовтня 2014 року російське видання "Комерсант" опублікувало замітку під назвою "Російське переозброєння дійшло до Америки". В тексті йшлось про те, що конгресмени США занепокоєні розміщенням літаків Ту-22М3 й оперативно-тактичних комплексів "Іскандер-м" в анексованому росією за пів року до того Криму. За інформацією конгресменів США, на яку послались у замітці журналісти видання, росія прийняла рішення про розміщення вказаної зброї на півострові ще в серпні 2014-го. Американці розцінили цей крок як порушення договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності, укладеного ще 1987 року.

Посилаючись на джерела російського Генштабу, в замітці видання стверджували, що рішення про розміщення літаків у Криму справді прийнято. Але їх перекинуть тільки 2016 року – після модернізації авіабази у Гвардійському. А ось щодо комплексів "Іскандер" журналісти інформації не надали, пославшись лише на слова міністра оборони рф Сергія Шойгу, що подібні комплекси росія може розміщувати, де хоче.

А у 2019 році розміщення комплексів "Іскандер" у Криму відкрито визнав голова комітету ради федерації з оборони й безпеки рф Віктор Бондарев. Новину про це опублікувало російське видання "Інтерфакс-АВН". "У Криму розгорнуті зенітні ракетні комплекси С-300 і С-400, Бук-м2, Панцир-С1, ОТРК Іскандер двох модифікацій", - заявив тоді Бондарев, пояснивши такі кроки тим, що звезене на анексований півострів озброєння – ще літаки і флот - не залишає жодного шансу потенційному противнику рф.

Де ж у Криму розмістили "Іскандери", з яких обстрілюють Україну зараз?

Під командуванням "м’ясника" й окупанта

Анексований Крим, з якого, припускаємо, обстріляли Південноукраїнську АЕС, входить до Південного військового округу росії. Це військово-адміністративна одиниця збройних сил російської федерації зі штабом у Ростові-на-Дону. Його, до речі, й захопив уже вбитий вагнерівець Євген Пригожин під час червневого походу на Москву.

Окрім Криму з 2023 року в зону відповідальності округу також увійшли окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.

В підпорядкуванні командуванню південного військового округу рф перебувають всі дислоковані на території округу воїнські формування, окрім ракетних військ стратегічного призначення, а також воєнно-десантних військ і інших частин центрального підпорядкування. Це, як правило, аеродроми. Нагадаємо, комплекси "Іскандер" належать до оперативно-тактичного класу. Тож, вірогідно, що "Іскандери" у Криму підпорядковуються південному військовому округу.

Тим більше з відкритих джерел відомо, що після анексії півострова округ значно наростив сили: було створено мінімум чотири нових дивізії, дев’ять бригад, 22 полки, зокрема дві ракетні бригади з комплексами "Іскандер-м".

У росії такі дії з підвищення вояччини пояснювали нарощуванням присутності сил НАТО у східній Європі. Водночас 1 вересня 2021 року, тобто за пів року до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, в росії відзвітували про завершення етапу формування багатотисячного бойового армійського резерву, який мав у разі початку великої війни за лічені дні долучитись до армій південного військового округу. Тож, бачимо, що рф ретельно готувалась до вторгнення.

З 2016 року командував південним військовим округом рф генерал Олександр Дворніков, який встиг повоювати в Сирії. За навмисні удари по цивільному населенню, що призвели до величезних втрат, Дворнікова називають "сирійським м’ясником".

Олександр Дворніков. Фото з відкритих джерел

9 квітня 2022 року його призначили командувачем російських сил вторгнення. Саме його називають відповідальним за ракетний удар "Точкою-у" по залізничному вокзалу Краматорська, який забрав життя 61 людини включно із сімома дітьми. Примітно, що нове призначення Дворніков отримав наступного дня після теракту. 8 жовтня 2022 року Дворнікова замінив на посаді командувача російських сил вторгнення нині опальний за підтримку дій Пригожина генерал Сергій Суровікін.

Олександр Дворніков потрапив у санкційні списки ще 2019 року, коли російський чорноморський флот перешкоджав доступу українських кораблів до узбережжя в Азовському морі. Наразі російський генерал під санкціями країн ЄС, Великої Британії, Канади, Швейцарії, Австралії, Японії, Нової Зеландії та України.

Але 23 січня 2023 року Дворнікова звільнили з посади очільника південним військовим округом. Наразі округом командує генерал Сергій Кузовлєв.

Сергій Кузовлєв. Фото з мережі

На сайті українського ГУР вказано, що цей російський генерал брав участь у війні рф проти України ще з осені 2014 по зиму 2015 року як командувач другого армійського корпусу.

На тимчасово окупованих територіях України Кузовлєв діяв під ім’ям Сергій Ігнатов. У росії за участь у бойових діях на території України у 2014 році він отримав підвищення на посаді, а цивілізований світ за цю діяльність наклав на нього санкції.

Бригада в Перевальному

У складі південного військового округу рф після анексії Криму створена 126-а окрема гвардійська горлівська червоно знаменна, ордена Суворова бригада берегової охорони в/ч 12676 у селі Перевальне. Можливо, саме ця бригада й отримала на своє озброєння комплекси "Іскандер". Хоча, ймовірно, для ракетних комплексів могла бути створена якась таємна окрема бригада.

Але дослідимо 126 бригаду, яка зокрема брала безпосередню участь в окупації Миколаївщини торік. Бригаду сформували наприкінці 2014 року на базі захопленого місця дислокації 36-ї окремої бригади берегової оборони ВМС України. Служити туди перейшли зокрема зрадники України з Криму.

За відкритими даними, український гарнізон у Перевальному під час окупації Криму три тижні блокували "ввічливі люди" – російські військові без розпізнавальних знаків. 21 березня 2014 року, вже після проведення псевдореферендуму на півострові, разом із командиром полковником Сергієм Стороженком українська військова частина увійшла до складу збройних сил рф.

Сергій Стороженко

До речі, по інформації з сайту Миротворець, наразі зрадник уже має звання генерал-майора і є начштабу 35-ї армії.

За даними Стороженка, з 1200 військовослужбовців у Перевальному звільнилось 300 людей, 199 вибуло (вірогідно, вони виїхали на неокуповану Україну), а інші – тобто близько 700 осіб – присягнули рф.

У новині за 11 грудня 2014 року на російському порталі "ОТР" вказано, що новостворена військова частина 12676 є найбільшою у Криму. У в/ч служать близько двох тисяч людей, більшість з яких – за контрактом. До частини поступає нове озброєння й будують воєнне містечко, казарми та іншу інфраструктуру.

В/ч 12676. Скрин з відео

Звичайно ж бригада активно взяла участь у повномасштабному вторгненні росії в Україну. З Криму окупанти висунулись якраз у бік Миколаївської області. 2 березня 2022 року військові 80-й десантно-штурмової бригади ЗСУ змогли придушити два артдивізіони 126-ї бригади, які відкрили вогонь по місту Вознесенськ Миколаївської області. Українські десантники захопили трофейну техніку, знищили машину з боєкомплектом, командно-штабну машину, дві одиниці РСЗО "Град" і близько 30 російських окупантів. Деякі з військовослужбовців 126-ї бригади потрапили в полон.

Наступ на Вознесенськ Миколаївської області й захоплення Південноукраїнської АЕС, яка знаходиться у 30 км від міста, з боку рф повністю провалився. Попри цей провал, президент рф володимир путін відзначив 28 березня 2022 року 126-у бригаду званням "гвардійська" начебто за масовий героїзм при окупації Херсонської області України.

Командує бригадою полковник Андранік Гаспарян. До речі, він брав безпосередню участь у плануванні й організації російського вторгнення в Україну.

Андранік Гаспарян. Фото з відкритих джерел

3 березня 2022 року за бойові заслуги по окупації українських територій Гаспаряну присвоїли звання героя росії та вручили відзнаку "золота зірка".

Профіль Гаспаряна у "вконтакте" пустий. Схоже, російський окупант туди заходить нечасто. Ми відправили йому повідомлення, але поки що відповіді не отримали.

Агітують на війну

Примітно, що в/ч 12676 активно заохочувала підписувати контракт і йти на службу до бригади. Так, у 2019 році пропагандисти зняли великий рекламний відеоролик про військову частину.

Зокрема як один зі стимулів укласти з окупаційними військами контракт пропагандисти вказали хороше грошове забезпечення з додатковими виплатами. Водночас у судовому реєстрі росії можна знайти рішення по справі звільненого з в/ч 12676 військовослужбовця, який через суд намагався отримати недоплачені кошти. Прогнозовано – суд військовослужбовцю відмовив.

У цьому відео пропагандисти "засвітили" декілька цікавих деталей. Наприклад, тоді активно агітував вступати до російського війська заступник Гаспаряна Сергій Заворотний.

Сергій Заворотний. Скрин з відео

На жаль, якоїсь додаткової інформації по ньому знайти не вдалось.

А ось ще один агітатор вступити до лав окупантів Едуард Шушаков у квітні 2023 року роздавав інтерв’ю як старший інструктор пункту відбору на військову службу за контрактом у місті Сімферополь.

Едаурд Шушаков. Скрин з відео

Зокрема він заявив, що той, хто був на лінії бойового зіткнення, змінюється в середині. Причому невідомо, чи він сам був на передку або ж сидить у тилу, агітуючи воювати інших. Примітно, що Шушаков до анексії півострова брав участь у змаганнях з паверліфтингу як український спортсмен.

Втрати бригади

На самому початку війни втрати кримської бригади вже були величезні. Як повідомили у Генштабі ЗСУ 19 квітня 2022 року втрати 126-ї бригади тоді склали до 75%. Мова про тих, хто брав безпосередню участь у бойових діях.

Спільнота "Кримській вітер" уже опублікувала понад 20 некрологів знищених і похованих окупантів зі 126-ї бригади. Це ті особи, кого змогли підтвердити. Примітно, що загарбники нищать також і самі себе – 31 жовтня 2022 року в Перевальному на території в/ч сталась бійка зі стрільбою. Один з окупантів загинув. Тож, вочевидь, потреба в роботі агітатора Шушакова чимала.

У серпні цього року під ударом українських сил оборони опинились не тільки військовослужбовці в/ч 12676, які беруть безпосередню участь у війні, а й ті, хто перебуває в тилу, – в Перевальному. В результаті атаки українського дрона по військовій частині, повідомило видання "Крим.Реалії", є загиблі й поранені.

У "вконтакте" у 2017 році була створена сторінка бригади. Наразі вона абсолютна антивоєнна: у спільноті опубліковані втрати бригади, інформація, як здатись у полон, свідчення про низький моральний дух окупантів. На жаль, більшість акаунтів, від імені яких написані ці пости, вже заблоковано.

Скрин з групи "вконтакте"

Вочевидь, війна виявилась для російських загарбників не приємною прогулянкою, а важким випробуванням.

Без сумнівів: тиск на енергетичну інфраструктуру України, зокрема атомні станції є певною стратегією росії в війні проти нашої держави. Аналізуючи дії російських військових, які на початку вторгнення намагались захопити Південноукраїнську АЕС, а також обстрілювали електростанцію ракетами, стає очевидним, що кремль готовий іти на будь-який ризик, аби домогтись своїх цілей. І єдиним способом вдало протистояти агресору є успішні дії сил оборони на полі бою.

Олена Чернишова