Журналіст розповів про життя в колонії Криму

Журналіст вийшов на волю після чотирьох років у російській неволі, які провів у Керченській колонії №2. Там його намагалися змусити працювати на окупантів, але він відмовився, попри тиск і загрозу катувань.

Про це Владислав Єсипенко розповів в інтерв'ю Zmina.info.

Журналіст-фрилансер проєкту “Крим.Реалії” (Радіо Свобода) та телеканалу ICTV вийшов на свободу після більш ніж чотирьох років російського ув’язнення. Він відбував покарання у Керченській виправній колонії №2, яка відома як "червона зона", де адміністрація повністю контролює життя засуджених.

Його затримали у березні 2021 року в окупованому Криму. Спецслужби рф закинули йому зберігання вибухівки, підкинувши гранату в машину. Журналіст відмовився визнавати провину, але після півтори доби тортур його змусили підписати свідчення. У лютому 2022-го суд призначив йому шість років колонії, пізніше термін скоротили до п’яти. За системою "рік за півтора" він провів у неволі чотири роки й три місяці.

За його словами, Керченська колонія, куди його відправили, суттєво відрізнялася від ізолятора. Це були бараки під колючим дротом з власною кухнею, душем та промисловою зоною. Засудженим нав’язували "професії" – його формально оформили різноробом, навіть видали так званий диплом після лекцій про пакування ящиків. Проте працювати він відмовився, адже у колонії виготовляли матеріали для війни проти України – наприклад, щити для окопів.

Я сказав, що не буду працювати. Це означало б працювати на окупантів. Відмовився, навіть якби катували – не погодився б, – розповів Єсипенко.

Щоб підтримувати фізичну форму, журналіст читав книги, бігав у камері, займався вправами на турніках і навіть продовжив своє захоплення моржуванням. У найхолодніші дні ходив босоніж по снігу – інші в’язні бачили це крізь решітку, прямуючи на сніданок.

Єсипенко також згадав, що у колонії постійно відчував невизначеність: адміністрація могла у будь-який момент ініціювати нові слідчі дії й додати термін.

Я завжди жив із відчуттям, що можуть знову щось сфабрикувати. Це був психологічний тиск, який ніколи не зникав, – зазначив політв'язень.

20 червня 2025 року журналіста звільнили, а вже у серпні він повернувся в Україну. Нині Єсипенко проходить реабілітацію та планує поєднувати журналістику з правозахисною діяльністю, аби допомагати іншим українським політв’язням.

Журналіст розповів і про зустрічі з генералом фсб, який за чаєм та цукерками натякав на можливість скорочення строку в обмін на співпрацю. Він не піддався на вербування й пояснив це тим, що публічність його справи стала захистом від тиску. Після звільнення з Керченської колонії його супроводжували адвокати, а шлях додому проліг через Адлер, Єреван і Прагу, звідки він повернувся на материкову Україну.

Анна Бальчінос