Жителі Одещини поки не готові відмовитися від вивчення російської літератури, - дослідження

Соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва протягом 10–21 липня 2023 року опитали 708 мешканців Одеській області віком від 18 років аби визначити відношення жителів регіону до російської культури та потреби вивчення її у школах.

Однією зі складових культури є література, яку активно вивчали у школах. Після повномасштабного вторгнення російської федерації ця ситуація почала змінюватися. Наприклад, 13 червня 2022 року робоча група Міністерства освіти й науки з оновлення змісту навчальних програм для загальноосвітньої школи ухвалила рішення щодо вилучення творів російських та радянських авторів із програми зарубіжної літератури. Утім це була лише рекомендація.    

У березні соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва вивчали настрої жителів України щодо вивчення російської літератури в школах й 7% українців тоді заявили, що треба залишити твори російських письменників у шкільній програмі, а 37% українців зажадали, аби такої літератури діти в школах не бачили взагалі.  

В Одеській області за даними свіжого липневого дослідження 19,8% жителів області вважають, що потрібно вивчати творчість російських авторів, як і раніше, ще 9% згодні залишити у шкільній програмі твори тих російських письменників, які так чи інакше пов’язані з Україною. Ще 4,5% згодні аби їхні діти вивчали у школах твори російських авторів, але лише тих, які не мали українофобних поглядів.

Майже третина опитаних – 31,9% вважають, що українським школярам слід вивчати твори російських авторів, які визнані загальносвітовою класикою. 

Натомість 23,7% вважають, що вивчати творчість російських письменників у школах не потрібно взагалі, 2,4% мають думку, яка різниться з обома позиціями, а 8,6% було важко відповісти на це питання.

Мова

Мовне питання постає в Одеській області регулярно й хоча багато хто після початку повномасштабного вторгнення російської федерації принципово перейшов на спілкування виключно українською, на Одещині залишається багато тих, хто спілкується російською й тих, хто вважає, що права як російськомовних, так і тих, хто спілкується українською в побуті в країні іноді порушуються. 

Зокрема щодо україномовних: на питання "Чи порушуються в Україні мовні права громадян, які у повсякденному житті переважно спілкуються українською мовою?" 20,7% відповіли, що іноді, а ще 4,1% вважають, що це відбувається регулярно. Ще 10,6 відсотка вважають випадки порушення поодинокими.

Утім 48,8% опитаних вважають, що права україномовних не порушуються. Ще 7,8% заявили, що їм байдуже, а 8,1% заявили, що їм важко відповісти.

Натомість про регулярне порушення прав російськомовних в Україні то 10,5 відсотка вважають, що це відбувається регулярно, 21,9 відсотка – що права російськомовних порушуються іноді та 9,5 відсотка що порушення мовних прав тих хто спілкується російською – поодинокі випадки. 

Утім 41,9% вважають, що права російськомовних взагалі не порушуються. Ще 9% було байдуже, а 7,2% заявили, що їм важко відповісти.

На думку представниці Уповноваженого із захисту державної мови на півдні Ярослави Вітко-Присяжнюк такі дані опитування викликані тим, що питання мови тривалий час використовувалося російською пропагандою для створення штучного розколу серед українських громадян.

"Так зване "мовне питання" та мовних прав в українському суспільстві досі залишається тригерним та заполітизованим. Гадаю, це результати цього опитування це яскраво демонструють. Чинне законодавство не зобов’язує громадян України знати будь-яку іншу мову, окрім державної. Водночас держава гарантує кожному громадянину України право на отримання інформації та послуг державною мовою. Про порушення цих прав Уповноважений із захисту державної мови регулярно отримує звернення, тільки з початку року з Одещини таких надійшло 261. Водночас російська мова в Україні не має жодних інших особливих преференції, ніж інші мови національних меншин. Також хотілося розуміти, що саме мається на увазі під визначенням "права російськомовних" і відповідно їх порушення. Чи є це справді порушенням конституційних, законних прав національних меншин, чи радше суб’єктивне уявлення, підживлене російською пропагандою, яке не має нічого спільного з реальними правами нацменшин на використання своєї рідної мови. З огляду на активну роботу ворога в цьому напрямку, яка тривала роками, гадаю, що ми говоримо все-таки про останнє", - зазначила вона.

Самі ж соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва вважають, що дані опитування щодо мовних прав громадян, що спілкуються українською можуть віддзеркалювати розбіжність у відчуттях мовної ідентичності та культурної взаємодії в регіоні.

Натомість щодо мовних прав громадян, що спілкуються російською мовою то вони вказують на збільшену тенденцію до відчуття регулярних та поодиноких порушень. Ці результати можуть вказувати на непоодинокі відчуття дискримінації або відчуження серед російськомовної спільноти.

На думку дослідників, результати опитування в Одеській області надають важливий внесок у розуміння суспільних настроїв і відношень. Вони відображають комплексну картину відношення до внутрішніх переселенців та мовних прав, яка може мати наслідки для політики, соціальної інтеграції та міжетнічних відносин. Зокрема, позитивне ставлення до внутрішніх переселенців може бути фундаментом для подальшої солідарності та об’єднання, тоді як розбіжні відчуття щодо мовних прав вимагають детального аналізу та чутливого підходу з боку органів влади та громадських організацій.

Загалом, результати показують, що питання мовної політики та регіональної ідентичності в Одеській області є складними та багатоаспектними. Вони вимагають чутливого підходу, врахування різних точок зору та активного діалогу серед громадськості, щоб забезпечити гармонійну коегзистенцію мов та культур в регіоні.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, що здійснюється за підтримки Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. У виданні представлені винятково результати дослідження авторів. Вони не обов’язково відображають позицію Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. 
 

Кирило Бойко