Жителі Одещини не вважають, що в області порушуються права російськомовних, - дослідження

Соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва протягом 10–21 липня 2023 року опитали 708 мешканців Одеській області віком від 18 років аби визначити відношення жителів регіону до переселенців, а також до представників інших національностей у тому числі й росіян.

На початку вересня в Одеській області нараховували понад 226 тисяч людей, які зареєструвалися, як внутрішньо переміщенні особи, що стали такими з 2014 року. З них 186 тисяч переїхали на Одещину, рятуючись від повномасштабного вторгнення російської федерації, та бойових дій, що його супроводжують з лютого 2022 року.

Отже, дослідників цікавило, як місцеві жителі ставляться до переселенців, і як кого вони сприймають ВПО. 

Виявилося, що більшість жителів Одещини сприймають внутрішніх переселенців, як мешканців однієї країни – 44,6% сприймають їх саме так. Членами родини переселенців готові бачити 17,1 відсотка опитаних, стати з переселенцями близькими друзями готові 16,3 відсотка мешканців регіону, а ще 14,7% готові жити із ВПО по сусідству. 

Негативно до переселенців ставиться меншість опитаних. Так, як негромадян – відвідувачів України їх готові бачити 0,3% опитаних, а ще 0,1% вважають їх не громадянами, яким слід взагалі заборонити перебування в країні.

Утім ще 17,3% зазначили, що їм важко відповісти.

На думку дослідників, високий відсоток мешканців Одещини, які сприймають ВПО як мешканців однієї країни разом з тими, хто готовий сприймати їх як членів родини або близьких друзів можуть вказувати на сильне почуття спільності та солідарності з тими, хто переселився через війну.

Схожої думки дотримується  доцент Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Михайло Шабанов, який вважає, що результати дослідження вказують на те, що мешканці Одеси та Одеської області готові допомагати, підтримувати внутрішніх переселенців з постраждалих від війни регіонів. У цьому напрямку можна констатувати стабільно високі показники довіри та відкритості.

"Показники щодо соціальної довіри та сприйняття представників різних етносів є абсолютно репрезентативними. Вони демонструють, зокрема наявні толерантність, комунікативну та культурну відкритість мешканців Одеської області", - вважає вчений. 

Мовні права

Мовне питання постає в Одеській області регулярно й хоча багато хто після початку повномасштабного вторгнення російської федерації принципово перейшов на спілкування виключно українською, на Одещині залишається багато тих, хто спілкується російською й тих, хто вважає, що права як російськомовних, так й тих хто спілкується українською в побуті в країні іноді порушуються. 

Зокрема щодо україномовних то на питання "Чи порушуються в Україні мовні права громадян, які у повсякденному житті переважно спілкуються українською мовою?" 20,7% відповіли, що іноді, а ще 4,1% вважають, що це відбувається регулярно. Ще 10,6 відсотка вважають випадки порушення поодинокими.

Утім 48,8% опитаних вважають, що права україномовних не порушуються. Ще 7,8% заявили, що їм байдуже, а ще 8,1% заявили, що їм важко відповісти.

Натомість про регулярне порушення прав російськомовних в Україні то 10,5 відсотка вважають, що це відбувається регулярно, 21,9 відсотка – що права російськомовних порушуються іноді та 9,5 відсотка що порушення мовних прав тих хто спілкується російською – поодинокі випадки. 

Утім 41,9% вважають, що права російськомовних взагалі не порушуються. Ще 9% було байдуже, а 7,2% заявили, що їм важко відповісти. 

Соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва дані опитування щодо мовних прав громадян, що спілкуються українською можуть віддзеркалювати розбіжність у відчуттях мовної ідентичності та культурної взаємодії в регіоні.

Натомість щодо мовних прав громадян, що спілкуються російською мовою то вони вказують на збільшену тенденцію до відчуття регулярних та поодиноких порушень. Ці результати можуть вказувати на непоодинокі відчуття дискримінації або відчуження серед російськомовної спільноти.

На їхню думку, результати опитування в Одеській області надають важливий внесок у розуміння суспільних настроїв і відношень. Вони відображають комплексну картину відношення до внутрішніх переселенців та мовних прав, яка може мати наслідки для політики, соціальної інтеграції та міжетнічних відносин. Зокрема, позитивне ставлення до внутрішніх переселенців може бути фундаментом для подальшої солідарності та об’єднання, тоді як розбіжні відчуття щодо мовних прав вимагають детального аналізу та чутливого підходу з боку органів влади та громадських організацій.

Взаємовідносини між етнічними групами у регіоні

Раніше доволі часто в Одесі та в Одеській області спекулювали тим, що намагалися протиставити жителів регіону тим, хто живе на заході країни. Натомість виставляючи росіян братнім народом близьким за менталітетом саме до українців зі Сходу та Півдня. 

Утім повномасштабне вторгнення не могло не змінити думку тих жителів Одещини, які погоджувалися із "братерством" росіян та ворожістю "західняків" отже соціологи Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва поцікавилися відношенням жителів області до українців із західних областей й та тих хто переїхав у регіон через війну, а це здебільшого саме жителі східних та південних областей. 

Більшість опитаних сприймає й тих й тих як мешканців однієї країни. Зокрема 49,7% сприймають так жителів західних областей й 44,6% тих хто переїхав через війну.

Членами своєї родини українців з Заходу готові бачити 13,5%, а близько дружити 13,9%, натомість поріднитися із біженцями від війни готові 17,1% жителів Одещини, близько дружити – 16,3%. 

Як колег по роботі українців з західних областей готові бачити 8,9% опитаних, а біженців з південних та східних областей – 8,1%.

Сусідувати із ними готові бути: 13,2% - з українцями з Заходу країни та 14,7% - із тими хто переїхав через війну. 

Ще 16,6 відсотка не змогли визначитись зі своїм відношенням до українців з заходу, а 17,3 відсотка до тих хто переїхав через війну       

Негативно й до тих й до тих ставляться зовсім небагато жителів Одеської області так 1,4 відсотка опитаних вважають, що українці із західних областей мають бути негромадянами – відвідувачами країни, а 0,3 відсотка не бажають жити з ними в одній країні взагалі. 

Щодо біженців то їх як не громадян – відвідувачів України готові сприймати 0,3% опитаних, а як негромадян, яким взагалі треба заборонити відвідування України – 0,1%.

Росіяни, роми, євреї 

Також соціологи вирішили визначити ставлення жителів області до безпосередньо росіян, а також до національностей, які найчастіше страждають через стереотипи – ромів та євреїв. 

Отже: 

• Росіян родичами готові бачити 5,7% опитаних, ромів – 1,4%, євреїв – 6,8%. 
• Близько дружити із росіянами готові 3,5%, з ромами – 1%, з євреями – 7,9%.
• Разом працювати з росіянами не проти 3,1%, з ромами – 1,1%, з євреями – 6,8%.
• Сусідувати: з росіянами 7,9%, з ромами – 10,5, з євреями 13,2%.
• Мешканцями однієї країни бачать: росіян – 15,4%, ромів – 37,7%, євреїв – 52,1%.
• Як негромадян — відвідувачів країни росіян готові бачити 4,4% опитаних, ромів – 16,6%, євреїв – 6,6%.
• Як негромадян яким не слід давати дозвіл на в’їзд у країну  росіян бачать 38,5 відсотків, ромів – 4,4%, євреїв – 1%. 

Звісно були й ті кому важко визначитись із відповіддю на такі питання. Щодо росіян це 32,3% опитаних, щодо ромів – 30,2%, щодо євреїв – 23,6%. 

Перший аспект, на який слід звернути увагу, на думку соціологів, це ставлення до українців з західних областей. Більшість опитаних готові бачити цю групу як мешканців однієї країни. Інші категорії отримали приблизно однаковий відсоток відповідей, окрім негромадян, яким не слід давати дозвіл на в'їзд.

Щодо внутрішніх переселенців, які переїхали в Одеську область через війну то тут цікаво, на думку дослідників, що є збільшення відсотка відповідей в категоріях "Як членів своєї родини" та "Близьких друзів" порівняно з першою групою.

Ставлення до росіян в Одеській області виявилося досить поляризованим. Відношення до ромів виявилось дещо складнішим, але зниження відсотка в категоріях "Як членів своєї родини", "Близьких друзів" та "Колег по роботі" свідчить, на думку експертів,  про наявність стереотипів у суспільстві.

На думку дослідників, висновки з цього опитування в Одеській області відображають різноманітність ставлення до представників різних етнічних груп. Проте в цілому вони досить нейтральні, а більшість не ставиться з особливою прихильністю до жодної з етнічних груп. Це може бути важливим для розробки політик з питань міжетнічних відносин. Тож спеціалісти рекомендують звернути увагу на освітні програми, спрямовані на боротьбу зі стереотипами та на сприяння інтеграції різних етнічних груп у суспільстві.

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, що здійснюється за підтримки Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. У виданні представлені винятково результати дослідження авторів. Вони не обов’язково відображають позицію Представництва "Фонду Фрідріха Науманна за Свободу" в Україні. 

Кирило Бойко