31 липня 2020 р. 15:21

В одеситів може додатися свят: Зеленський пропонує зробити частину релігійних дат державними

Президент України Володимир Зеленський доручив Кабінету Міністрів опрацювати питання надання державного статусу окремим релігійним святам.

Як повідомили у пресслужбі Офісу голови держави йдеться про наступні свята: Рамазан-Байрам, Курбан-Байрам, Песах, Рош-Гашана, Ханука, Великдень християн західного обряду та інші. 

Як зазначається у документі, така пропозиція подається з метою забезпечення конституційних прав і свобод громадян, реалізації рівних прав і можливостей усіх вірян, ушанування історії, культури, традицій українського суспільства як багатонаціонального та багатоконфесійного.

Згідно з указом, уряд має вивчити це питання та напрацювати пропозиції у взаємодії зі Всеукраїнською радою церков, релігійними організаціями та Українським інститутом національної пам’яті, після чого внести на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект.

Рамазан-байрам або Свято розговіння, відоме також як Ораза-байрам (кримськотат. Oraza bayram) або Ураза-байрам (тат. Ураза бәйрәме), — свято у мусульманських народів. Йому передує 30-денний піст, що розпочинається у перший день молодика місяця Рамадан (або Рамазан). Як переказують, саме в цей місяць Мухаммеду скорилася Мекка й мусульманам даровано Коран. В 2020 році святкувався 24 травня. 

Курбан-байрам  — свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман.

Свято починається після 70 днів закінчення посту урази (10-го числа місяця Зуль-хіджжа, що є 12-м місяцем мусульманського місячного календаря), в день закінчення Хаджу (паломництва до Мекки) та триває три-чотири дні.

У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам'ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам (у мусульман Ібрагім), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака (у мусульман Ісмаїла). Але Бог послав архангела Гавриїла (Джабраїла) з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.

Песах  — центральне юдейське свято на згадку про Вихід з Єгипту. (див. Книга Вихід). Починається в 14 день місяця Нісан (за єврейським календарем) та святкується протягом 7 днів у Ізраїлі та 8 днів за його межами. Шанується також караїмами, самаритянами і частково месіанськими юдеями. Свято присвячене звільненню єврейського народу від рабства. 400 років євреї були в рабстві у єгиптян

Рош га-Шана — Свято початку нового року для усіх, хто сповідує юдаїзм. Відзначають 1 та 2-го тішрею, що зазвичай припадає на кінець вересня - початок жовтня. За традицією цей день не може припадати на неділю, середу чи п'ятницю.

За віруваннями юдеїв в рош га-шана бог визначає долю людини на наступний рік, проте це рішення не остаточне і протягом наступних десяти днів може бути змінене. Тож, з початком нового року починаються десять днів каяття протягом яких віруючі сподіваються отимати сприятливе рішення, яке буде остаточно затверджене на десятий день. 

Ханука (освячення) — єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою. Це єврейське восьмиденне зимове свято. В перекладі з івриту слово ханука означає «відданість».

У результаті Четвертої Сирійської війни Юдея стала провінцією Держави Селевкідів. Селевкідського базилевса Антіоха IV Епіфана не влаштовувало, що євреї живуть відособлено і не піддаються впливу панівної елліністичної культури. Спочатку хитрістю, а потім і силоміць він намагався насадити свою культуру. Врешті-решт загарбники вторглися до Храму, спаплюжили його, принесли на жертовник свиню, зарізали її і внесли кров свині у Святая святих храму.

Маттітьягу і п'ятеро його синів з династії Хасмонеїв почали повстання і здобули перемогу. Євреї прийшли до Храму, очистили жертівник, вирізьбили з дерева нову менору (храмовий світильник). За легендою, вони знайшли лише один дзбан не опоганеної загарбниками олії, котрої повинно було вистачити на один день та запалили світильник. Але Бог зробив диво — олії вистачило на 8 днів горіння, час, необхідний для виготовлення нової олії.

На честь цього чуда щороку в єврейських домівках запалюють ханукальні світильники. Ставлять ханукію (світильники) на найвидніших місцях, щоб усі бачили й пам'ятали про диво.

Католики зазвичай зустрічають Великдень трохи раніше, ніж православні, але інколи дати збігаються. 

Нагадаємо, цьогоріч на День міста планується концерт, на який мерія готова витратити 3,6 мільйона гривень.