Захисники Пушкіна в Одесі звернулися до ЮНЕСКО та президента

Противники перейменування вулиць названих на честь письменників та інших наукових та культурних діячів періоду комунізму та російської імперії на території Одеси та демонтажу їхніх пам'ятників звернулися до ЮНЕСКО та Президента України.

Звернення опублікувало італійське видання Il Foglio.

У своєму зверненні його підписанти звертаються до генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай та до Володимира Зеленського з закликом відкласти рішення щодо культурної спадщини Одеси до кінця війни, коли можуть відбутися громадські консультації.

"Смертоносні неоколоніальні атаки Росії на Одесу відтоді лише посилилися, пошкодивши принаймні 106 будівель, які охороняються. Але тепер над спадщиною міста нависла нова загроза. Цього літа облдержадміністрація визначила 19 пам'яток для демонтажу, інші позбавила охоронного статусу. Кілька з цих пам'яток є невід'ємною частиною архітектурного ансамблю Одеси, в центрі охоронної зони ЮНЕСКО. Ці рішення були прийняті без публічних консультацій і були виявлені громадянами лише після прийняття рішень, через ЗМІ, як фактичний факт. Можна багато говорити про деколонізацію України, але стосовно Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована під російською імперською адміністрацією (як зазначає ЮНЕСКО), ця програма стирання є небезпечно слизькою дорогою. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає широкий простір для неоднозначного тлумачення, ставить під загрозу значні частини всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічного космополітичного духу", - наполягають автори звернення.

Наразі під зверненням поставили підписи 115 осіб. Окрім Леоніда Штекеля - головного редактора "Odesa Daily" та учасників організованих ним мітингів в Одесі під зверненням підписались також головний диригент Одеського філармонічного оркестру Хобарт Ерл, художник Михайло Рева, історик Одеси та сержант ЗСУ Олександр Бабіч, донька Ісаака Бабеля - Лідія, яка живе в Талахасі та онук письменника Андрій Малаєв-Бабель, куратор Одеського та Львівського музеїв образотворчого мистецтва Кирило Ліпатов.

Кирило Бойко