Від ворожих атак постраждали 60 храмів та синагог на Херсонщині

На Херсонщині через російські обстріли зазнають пошкоджень десятки храмів, синагог та інших релігійних споруд. Попри руйнування громади продовжують проводити служби, підтримувати людей і пристосовуватися до воєнних умов.

Про те, які релігійні об’єкти, зокрема й пам'яток історії та архітектури, постраждали в області, розповіло Суспільне.

За даними ОВА, вже постраждали близько 60 культових об’єктів, включно з історичними пам’ятками, проте громади продовжують богослужіння, допомагають людям і пристосовуються до війни.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці у передмісті Херсона Кіндійці неодноразово піддавався обстрілам. Настоятель Валентин Гороховський розповідає, що церкву вперше довелося закрити у жовтні 2023 року, а богослужіння проводили у лікарні Лучанського. Після зменшення атак у травні 2024 року громада повернулася до храму, але 20–24 серпня 2024 року під час служби росіяни зруйнували церковне подвір’я. На щастя, постраждалих не було. Нині служби проводять в іншому приміщенні, а храм частково пошкоджений.

Священник пояснює, що атаки дронів і артилерії точкові: "Вони цілеспрямовано обстрілюють людей і будівлі — це не випадковість".

Херсонська синагога також двічі зазнала ударів російських військ, останній — 24 жовтня 2025 року. Один снаряд застряг у стіні, інший пробив дах і пройшов через молитовну залу до офісу. Головний рабин Йозеф Іцхак Вольф зазначає, що громада ремонтує приміщення та продовжує богослужіння, одночасно допомагаючи людям продуктами, ліками та іншою необхідною допомогою.

Станом на кінець жовтня близько 60 культових споруд на правобережжі Херсонщини були пошкоджені або зруйновані. Серед них — Свято-Успенський собор із пошкодженими дахом, куполами та вікнами, німецька кірха у Зміївці, а також церква в Білозерській громаді, де під час обстрілів загинув настоятель, а двоє працівниць отримали поранення.

Начальниця управління з питань релігії Тетяна Карагодіна зазначає, що через небезпеку громадам радять обмежувати кількість відвідувачів на богослужіннях. Священнослужителі можуть звертатися до обласної адміністрації за матеріалами для тимчасового ремонту або консервації пошкоджених храмів, проте повне відновлення поки неможливе через складну безпекову ситуацію.

Також Одеська та Херсонська області опинилися серед регіонів із найбільшою кількістю пошкоджених об’єктів культурної спадщини — понад 460 пам’яток. Через війну росії проти України культурні цінності на півдні країни систематично руйнуються.

Анна Бальчінос