Вежа Аккерманської фортеці може впасти

Наразі стан східного фасаду вежі № 2 Аккерманської фортеці такий, що споруда ризикує обвалитися в будь-який момент. Про це написав у Facebook одеський історик, депутат обласної ради Андрій Красножон.

Після триденного рясного дощу 20 жовтня 2016 почалося стрімке просідання фасаду вежі. За підтримки тодішього керівництва обласної ради почалися протиаварійні роботи (укріплено підставу вежі), просадка припинилася. Щоправда, за словами Красножона, заходи виявилися недостатніми. В серпні 2019 р. над фортецею пройшла нова злива, і фасадна кладка продовжила відшаровуватися. 

<span style="font-size:11.5pt; font-variant:normal; white-space:pre-wrap"><span style="font-family:Arial"><span style="color:#050505"><span style="font-weight:400"><span style="font-style:normal"><span style="text-decoration:none"></span></span></span></span></span></span>

Причини обвалення фасаду закладені в 1940-х рр., коли місцеві грабіжники старожитностей прорили великий грот, і східна частина башти повисла в повітрі. Вже тоді почали формуватися перші тріщини відколу. Автор допису повернувся до подій 2016 року і назвав кричущим той факт, що попередній керівник КП "Фортеця" так і не спромігся закріпити фасад рідкими анкерами.

Минулого тижня відбулася виїзна нарада в фортеці фахівців німецьких, литовських і українських кампаній, що спеціалізуються на технологіях консолідації подібного роду об'єктів. Підготовлено документи, експертиза, кошторис. Новий директор КП "Фортеця" Сергій Омельченко, за словами Андрія Красножона, готовий виділити необхідну суму для виконання робіт. Керівництво обласної ради в курсі того, що відбувається, і всіляко сприяє вирішенню проблеми. До справи долучилися і співробітники департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини обладміністрації.

Під час заходів з рятування вежі важливо зберегти саме оригінал давньої кладки. Заплановані роботи стануть унікальним прикладом першого застосування високих технологій на цьому древньому пам'ятнику, вважає Андрій Красножон.

Нагадаємо, Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило перелік проєктів з реставрації, консервації, ремонту пам’яток культурної спадщини, у тому числі замках, інших фортифікаційних, оборонних, палацово-паркових комплексах, сформований з урахуванням рейтингу, що взяли участь у відборі в рамках проекту "Велика Реставрація" у межах президентської програми "Велике будівництво". Як зазначив заступник директора комунального підприємства "Фортеця" Андрій Красножон, у перелік не потрапила Білгород-Дністровська фортеця. 

В Аккерманській фортеці можуть створити музей для археологічних знахідок з її території.

Студенти-історики під керівництвом професора Андрія Красножона та за участю історика і краєзнавця Олександра Бабича 26 листопада 2020 року розпочали знімати плитку на Приморському бульварі в Одесі. Як пояснив директор відділення Інституту національної пам'яті в Одесі Сергій Гуцалюк, офіційно розкопки проводять Одеський державний педагогічний університет ім. Ушинського та Інститут археології України. 

Фото: Андрій Красножон