Експерти вважають звільнення омбудсманки сумнівним кроком

Народні депутати проголосовали за звільнення з посади Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової.

Як повідомили в пресслужбі парламенту, це рішення підтримали 234 обранці.

Людмила Денісова посідала крісло омбудсмана з 15 березня 2018 року і в неї залишалося ще 9 місяців до завершення повноважень. 

27 квітня 2022 р. під час російського вторгнення в Україну, ексомбудсман по правам дітей Микола Кулеба звинуватив Людмилу Денісову в тому, що вона дала інформацію окупантам про переховування 58 дітей в Херсоні. Після чого окупанти вивезли їх до Криму.

Зазначимо, що 25 травня понад сотню журналісток та юристок оприлюднили відкрите звернення до Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової щодо комунікації про статеві злочини під час війни. 

"Ми, українські медійниці, стурбовані та подекуди обурені риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни, які з’являються на сторінках у соціальних мережах Уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Зґвалтування суворо заборонене статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тому російські воєнні злочинці мають бути покарані. Водночас повідомлення про такі злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх", - йшлося у зверненні.

В свою чергу голова Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України" Анатолій Бойко зазначив, що звільнення омбудсманки в такий спосіб виглядає як політичний крок.

"Попри те, що у правозахисників було багато претензій до Людмили Денісової як омбудсмана, її звільнення зараз і у такий спосіб виглядає як суто політичний крок і шкодить інституту захисту прав людини в Україні. Мав бути звіт, мала бути оцінка, зокрема з боку правозахисної спільноти, мали бути запропоновані та обговорені кандидатури. А так виглядає, що просто звільнили місце для когось. Хто це буде, коли, і чи буде він кращий - невідомо. Також ця скандальна ситуація точно не сприятиме розгляду заявки на членство України в ЄС, бо європейці дуже чутливі до питань прав людини, незалежності інституції омбудсмана та прозорих процедур", - зазначив він.

Зазначимо, що відповідно до частини 1 статті 10 Закону "Про правовий режим воєнного стану" у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Також стаття 4 Закону "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" передбачає, що повноваження Уповноваженого не можуть бути припинені чи обмежені у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України або її розпуску (саморозпуску), введення воєнного або надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.

Нагадаємо, що в Україні з 24 лютого діє правовий режим воєнного стану. Указом президента України його продовжили до 23 серпня 2022 року.