В одеському виші з'явилася власна уповноважена із захисту державної мови

В Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені К. Д. Ушинського на громадських засадах призначили уповноважену з питань державної мови.

Про це повідомила пресслужба вишу.

Розпорядженням ректора на посаду призначили Наталію Оробець. Вона є студенткою четвертого року навчання на історико-філологічному факультеті, голова пресслужби факультету, модераторка розмовних клубів проєкту "Єдині".

"Наш університет став другим в Україні, який має власного уповноваженого із захисту державної мови, але першим таким, в якому ним став представник студентської ради. Такий крок є важливим для повноцінного виконання статті 48 Закону України Про вищу освіту та Закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної в університеті", - зазначили в виші.

Раніше одеситку вигнали з закладу за прохання обслуговувати українською.

Інцидент стався з власником одеського закладу Cafe de Fleur. Чоловік вигнав відвідувачку через прохання обслуговувати державною мовою.

Як повідомила представниця Уповноваженого із захисту державної мови по півдню Ярослава Вітко-Присяжнюк,  до нього вживатимуть заходів. 

За її словами, відповідно до статті 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" обслуговування за замовчуванням повинно бути державною мовою.

"Виганяти клієнтку із закладу за прохання обслуговувати державною — це більше, ніж просто порушення законодавства. Гадаю, власник кафе сьогодні сповна відчув реакцію суспільства на подібне. Водночас порушення не залишилося непоміченим і в секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови і ми вже вживаємо відповідних заходів щодо безпосереднього порушника", — зазначила Вітко-Присяжнюк.

Раніше освітяни запропонували включити польську мову до іспитів ЗНО.

Польську мову можуть включити до переліку предметів ЗНО. 

Про це йшлося під час наради віцепрем’єр-міністерки Ірини Верещук з представниками Міністерства освіти і науки й Українського центру оцінювання якості освіти.

За словами Верещук, об’єднання з поляками є запорукою сталого розвитку та безпеки, а освіта і мова – це головні інструменти, з яких починається таке об’єднання.

Маємо переходити до конкретних дій, щоб інтегруватися у європейський простір. Перший крок – вивчення мов країн-сусідів. І цей крок має бути обопільним: поляки готові включити українську мову як іноземну до переліку навчальних предметів. В той же час українська сторона має розробити стратегію складання іспитів з польської мови. І якщо для цього потрібно вносити зміни до законодавства, необхідно розпочинати цей процес вже сьогодні.

Ірина Верещук

Зараз для громадян Польщі в МОН України опрацьовують алгоритм визнання та зарахування результатів Egzamin maturalny (польська матура) при вступі до українських навчальних закладів.

Своєю чергою представники МОН повідомили про умови вступу для українських випускників до польських закладів освіти. Так, у Польщі визнаються українські документи про базову загальну середню освіту (атестати про закінчення 9 класу). Так само як і результати ЗНО зараховуються для вступу у польські вищі навчальні заклади.

"Українська сторона відкрита до співпраці з Польщею на всіх рівнях, щоб забезпечити доступ нашої молоді до якісної європейської освіти", – підсумувала Верещук.

Зазначимо, що російські ЗМІ перекрутили цю новину і повідомили, що буцімто польська мова стане обов'язковою для вступу до вузів країни. Хоча з української сторони ніяких подібних заяв не було.

У січні Міністерство освіти скасувало іспити для четвертих та дев'ятих класів.

Державна підсумкова атестація скасовується вже не вперше. У 2020 та 2021 роках вона не проводилася через COVID-19, а у 2022 атестацію скасували через початок повномасштабного вторгнення російської федерації, яке призвело до масового виїзду школярів та їхніх батьків з рідних міст та взагалі з України. 

Ната Чернецька