В одеській Кірсі виявили пошкодження через вибухові хвилі

Високоточне тривимірне лазерне сканування будівлі одеської Кірхи, яке проводили за сприяння ЮНЕСКО виявило зміни у конструкціях, які виникли від вибухових хвиль неподалік. 

Про це повідомили у пресслужбі Одеської мерії за результатом візиту місії ЮНЕСКО в Одесу.

Отримані дані стануть основою для розробки проєкту укріплення споруди. Кірха Святого Павла в Одесі не лише важлива споруда для міста, а й головний храм Лютеранської громади.

На початку XIX сторіччя з Європейських країн приїхали тисячі колоністів євангелічного віросповідання на запрошення російських імператорів, які потребували робочих рук. Частина з колоністів поселилася безпосередньо в Одесі. Для лютеранської громади міста і була побудована перша лютеранська кірха, освячена в 1827 році. Її автором-будівничим був архітектор Франческо Боффо. Церемонія відкриття була проведена 9 жовтня 1827 року. Ця дата вважається датою заснування церкви Святого Павла. Зростання релігійної громади привело до необхідності реконструкції храму наприкінці XIX століття, виявилось, що стан будівлі непридатний для реконструкції. Для збереження коштів влітку 1894 року вирішили залишити частину фундаментів і перший ярус вежі, який було складено не зі штучного каменю, а з дикого. Проєкт нового храму виконав архітектор німецького походження Герман Карлович Шеврембрандт, одним з його помічників був майбутній архітектор А. Б. Мінкус, а підрядні роботи та консультацію здійснював архітектор швейцарського походження Християн Якович Скведер.

Місія представництва ЮНЕСКО в Україні у складі голови К'яри Децці Бардескі та начальниці відділу культури Марії Ачетозо наразі перебуває в Одесі. Головна мета візиту — оцінка стану об'єкта Всесвітньої спадщини "Історичний центр Одеси" та перехід від обговорень до безпосередніх практичних рішень. Наразі внаслідок ворожих атак в Одесі пошкоджені 270 пам'яток історії та архітектури, переважна більшість яких розташована в межах об'єкта Всесвітньої спадщини. 

Окрім Кірхи представники ЮНЕСКО також відвідали Спасо-Преображенський кафедральний собор, який зазнав значних руйнувань внаслідок російського ракетного удару в липні 2023 року. Уряд Італії виявив лідерство у відбудові цієї будівлі, спрямувавши фінансування через цільовий фонд ЮНЕСКО. Зокрема, під керівництвом ЮНЕСКО проводилися роботи з відновлення системи опалення у храмі. Наразі у храмі тривають внутрішні оздоблювальні роботи, а також делікатний процес відновлення розпису стін.

Зазначимо, що у вересні 2025 року французький інженер Емануель Дюран, який спеціалізується на зборі та обробці 3D-даних, привіз до Одеси високоточні датчики, за допомогою яких контролювали стан римського Колізею, собору Святого Марка у Венеції та силосних веж Бейрута. У співпраці з Одеською державною академією будівництва та архітектури перший пристрій змонтували на дзвіниці Кірхи.

Кирило Бойко