В Одесі виникли суперечки щодо проєкту пам’ятника Лесі Українці

В Одесі презентували переможний проєкт пам’ятника Лесі Українці, який викликав суперечки серед громадськості та експертів. Критики вказують на можливий плагіат і сумнівну художню цінність скульптури, а частина містян обурена відсутністю прозорості конкурсу.

Про це повідомила кореспондентка Інтента Наталія Довбиш.

10 лютого в Одесі відбулася презентація проєкту пам’ятника Лесі Українці. Переможцем конкурсу, який офіційно завершився 4 лютого, став творчий колектив у складі скульптора Миколи Білика та архітекторів Андрія Корструби, Марії Матушенко та Олександра Вовка. Під час презентації виникли обговорення серед громадськості та експертів. Нова скульптура вже викликала дискусії щодо прозорості конкурсу та художньої якості.

<picture></picture>

Один з учасників конкурсу, архітектор Микола Чепелєв зазначив, що суперечки виникли тому, що є люди, яким не подобаються результати конкурсу. За його словами, вони не вдоволені тим, що вони побачили в проєктах учасників та переможців. Він також зазначив, що у критиків проєкту є певні агрументи щодо плагіату, складу журі, що до відбору переможців не була залучена громадськість. Архітектор також додав, що в нього, як в учаснику конкурсу, жодних претензій немає.

<picture></picture>

Одна з учасниць обговорень, громадська діячка Наталія Делієва, зауважила, що 14 січня цікавилася у департаменті архітектури щодо перебігу конкурсу. Її запевнили, що перед визначенням переможця всі конкурсні роботи будуть оприлюднені, аби громадськість могла ознайомитися з ними та висловити свою думку. Проте цього не сталося.

Рішення ухвалили за нас і без нас. Можливо, наші погляди збіглися з журі, можливо, цей варіант дійсно найкращий, але чому громада не мала можливості побачити всі роботи? — наголосила Делієва.

Одеська журналістка Олена Балаба звернула увагу на можливий плагіат: за її словами, новий пам’ятник повторює позу з роботи радянської скульпторки Галини Кальченко, зміни торкнулися лише деталей шарфа. 

Не можу повірити, що члени журі та організатори конкурсу не знали про існуючі скульптури, — сказала Балаба.

Критики мистецтва також піддали сумніву художню якість робіт. Так, арткритикиня Аліса Готт назвала переможний проєкт "скульптурним пранком" та зазначила, що конкурсні роботи такого рівня зазвичай не допускають до реалізації.

У нормальних конкурсах в кілька етапів відбирають дійсно гідні проєкти. Тут усе зроблено формально: гроші витрачені, гештальт закритий, чиновникам начхати на художню цінність, — додала критикиня.

Згідно з експлікацією, пам’ятник поєднує "класичні традиції та потужний ідейний зміст". Автори заявляють, що він не має домінувати у просторі скверу, попри використання фактурного граніту, який, за їхніми словами, забезпечує монументальність та довговічність. Однак, як зазначила критикиня, на представлених ілюстраціях домінування скульптури над оточенням видно одразу, що викликало критику урбаністів і містян.

<picture></picture>

Конкурс на кращу проєктну пропозицію пам’ятника Лесі Українці та благоустрою прилеглої території оголосили у серпні 2025 року. До участі запрошувалися професійні архітектори, скульптори, дизайнери, студенти відповідних закладів, проєктні організації та авторські колективи. Конкурс проводився в один тур до 30 січня 2026 року. На проведення конкурсу у бюджеті 2026 року передбачили 350 тисяч гривень. Парк, де планується встановлення пам’ятника, був перейменований на честь Лесі Українки у липні 2024 року.

Анна Бальчінос