В Одесі презентували роман-лабіринт Юрія Андруховича

Книгу Юрія Андруховича "Дванадцять обручів" презентували одеситам в Одеській обласній універсальній бібліотеці імені Грушевського.

Книга видавництва Vivat - інтелектуальна проза про пам'ять і ідентичність, про тонку межу між життям і смертю, про містику, пострадянський хаос і людину, що намагається віднайти себе серед усього цього.

"Дванадцять обручів" — це роман-лабіринт, у якому Карпати перетворюються на територію екзистенційного пошуку, а страх зустрітися із власним "я" стає головним випробуванням. Це четвертий роман письменника. За цей роман Юрій Андрухович у 2006 році став лауреатом Літературної премії Центральної Європи Angelus. Назва твору походить від вірша Богдана-Ігоря Антонича "Елегія про ключі від кохання", де йдеться про "дванадцять обручів весни". 

Сюжет романа - це історія компанії з восьми осіб, яка опинилася покинутою в гірському пансіонаті українських Карпат. Одному з героїв роману – Артурові Пепі – незнайомий власник фірми, для якої той вигадував рекламні гасла, запропонував відвідати свій пансіонат на полонині Дзиндзул. Компанію доставили на гелікоптері до помешкання, в якому було все – і їжа, й розваги, і навіть прислуга, не з'являвся лише господар. Хто знав, що декілька днів у горах перетворяться на фатальну пригоду? Серед сюжетних ліній також своєрідний любовний трикутник: стосунків австрійського фотографа Карла-Йозефа Цумбруннена та української перекладачки Роми Воронич, Артурової дружини.

Творчий доробок Юрія Андруховича формально поділяють на два головні річища: поетичне й прозове. Його поетичний дебют відбувся в першій половині 80-х років і завершився виходом у світ збірки "Небо і площі". З прозових творів Юрія Андруховича найперше був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" - майже фактографія служби автора у війську, своєрідна "захалявна книжечка", що поставала під час чергувань у вартівні. 

Кирило Бойко