В Одесі перейменували дві вулиці та назвали парк на честь Лесі Українки

В Одесі оновили топоніміку міста, перейменувавши кілька вулиць і присвоївши парк ім’я Лесі Українки. Зміни торкнулися як історичних, так і нових об’єктів, враховуючи громадське обговорення та рекомендації топонімічної комісії.

Відповідне рішення прийняли на сесії Одеської міської ради.

Одеська міська рада ухвалила рішення про перейменування вулиць Чапаєва та Середньої на честь загиблих військових В’ячеслава Кирилова та Олександра Свіща. Також парк на розі Фонтанської дороги та проспекту Лесі Українки отримав ім’я поетеси. Під час сесії депутати погодили об’єднання вулиць Сакко та Архітектора Дмитренка під єдиною назвою — вулиця Архітектора Дмитренка.

Ці зміни підтримали мешканці Одеси під час громадського голосування з 1 травня по 1 липня 2025 року. Пропозиція перейменувати Канатний провулок на честь Міхая Емінеску не набрала більшості голосів.

В’ячеслав Кирилов загинув у 2015 році у боях під Маріуполем, був добровольцем і активістом патріотичних рухів Одеси. Олександр Свіщ, Герой України (посмертно), загинув у 2023 році під Бахмутом, брав участь у боях під Києвом, Запоріжжям та Донеччиною.

Рішення передбачає також приведення назв вулиць до єдиних норм: вул. Сакко об’єднано з вул. Архітектора Дмитренка. Головам районних адміністрацій доручеили виготовити та встановити відповідні вказівники, а також повідомити поштові служби та реєстр виборців.

Парк на перетині проспекту Лесі Українки та Фонтанської дороги офіційно отримав ім’я поетеси, на честь якої в Одесі зберігають пам’ять через літературну та культурну спадщину.

Нещодавно в Одесі оголосили конкурс на кращий проєкт пам’ятника Лесі Українці, що стало логічним продовженням багаторічних суперечок і бюрократичних перепон навколо встановлення монумента. У програмі Інтент.Інсайт 9 вересня обговорили, чому проспект і парк Лесі Українки з’явилися на мапі міста лише нещодавно та що очікувати від конкурсу; депутатка міськради Ольга Квасніцька пояснила, що перейменування відбулося у рамках закону про деколонізацію, а воно й підштовхнуло до рішення про встановлення пам’ятника.

Анна Бальчінос