В Одесі оцифрували хрести старовинного козацького кладовища

Хрести на старовинному козацькому кладовищі в Одесі, а також експонати музеїв міста наразі оцифровують спеціалісти в межах проєкту EU4Culture, що реалізується Інститутом ім. Ґете у партнерстві з Данським інститутом культури, Чеськими центрами та Французьким інститутом у Грузії. 

Про це повідомили у команді з розробки Стратегії культурного розвитку Одеси, презентуючи перші результати своєї роботи.

Зараз також оцифровують експонати музею Блещунова. 

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Проєкт EU4Culture впроваджується Goethe-Institut, Czech Centers, Danish Cultural Institute та Institut Français de Géorgie за фінансуванням Європейського Союзу. Його мета – підтримати нестоличні міста в підготовці та впровадженні Стратегій розвитку культури, наслідуючи модель Культурних столиць Європи. Загалом 70 міст із 5 країн Східного партнерства взяли участь у конкурсі заявок на участь у проєкті.

Крім Одеси, від України в проєкті беруть участь Рівне та Вінниця.

Найстаріше поховання на Сотниківському кладовищі датовано 1791 роком, тобто ще за три роки до видання рескрипту Катерини ІІ про будівництво на місці міста Хаджибей військової гавані та пристані для купецьких суден.

Цвинтар зараз займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори та розташований на території колишнього поселення Куяльник.

На початку XIX століття поряд побудували молитовний будинок, а згодом — Вознесенську церкву. Наразі від будівлі не залишилося навіть фундаменту, як і старих фотографій. Церкву знищили за радянських часів, однак записи метричних книг збереглися. Документи частково допомогли історикам зрозуміти, хто населяв цю територію та звідки вони прибули. Надгробки Куяльницького цвинтаря є унікальними пам'ятками історії та народної культури. Тут понад три десятки видів. Найпопулярнішим є "лапчатий хрест", який завжди був на козацьких знаменах. Серед похованих є ті, хто у 1837 році постачали каміння для будівництва сучасного символу Одеси — Потьомкінських сходів.

Кирило Бойко