У Євросоюзі продовжили персональні санкції проти рф до 15 вересня

Євросоюз продовжив санкції проти 1473 осіб та 205 установ рф ще на шість місяців.

Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.

Вони причетні до російської агресії проти України та порушення української територіальної цілісності.

Обмежувальні заходи передбачають обмеження пересування фізичних осіб, заморожування активів і заборону надавати кошти чи інші економічні ресурси фізичним та юридичним особам зі списку. 

"Європейський Союз непохитно підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно, а також непохитно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України", - йдеться у заяві.

Раніше повідомлялося, що відповідність України критеріям ЄС вирішать в травні.

Про це заявила віцепрем’єрка з євроінтеграції Ольга Стефанішина у коментарі Європейській правді під час спілкування з журналістами у Києві.

Стефанішина стверджує, що представленню оцінки передуватиме обговорення між державами-членами і Україною, яке відбудеться у березні, однак першу формалізовану оцінку варто чекати лише наприкінці весни.

"Ми розраховуємо, що в травні, коли буде засідання General affairs council (Ради ЄС з загальних питань), така оцінка буде представлена. Можливо, попередні розмови будуть відбуватися також в Києві, під час візитів різного рівня. А вже 20 березня я візьму участь у неформальному засіданні Ради з загальних питань, де ми проговоримо всі сім рекомендацій та визначимо конкретну дату (представлення Єврокомісією її оцінки)", – заявила Стефанішина.

Як відомо, ЄС під час надання Україні статусу кандидата визначив сім критеріїв, виконання яких є обов’язковою умовою для подальшого зближення, в тому числі для початку переговорів про вступ України до ЄС.

Наразі є лише експертні оцінки того, як Україна виконує "кандидатські вимоги". Офіційна оцінка з боку ЄС буде представлена лише в жовтні. Однак для того, щоби допомогти Києву визначити проблемні точки, Єврокомісія погодилася представити навесні "усну проміжну оцінку" прогресу України.  Дата такого представлення наразі не оприлюднювалася.

Рада ЄС з загальних питань має планове засідання 30 травня у Брюсселі, однак зі слів Стефанішиної виходить, що для розгляду українського питання представники країн-членів ЄС можуть зібратися окремо, і "дата цього засідання ще не визначена".

"Я запрошу колег в Україну і вважаю, що це засідання General affairs council могло би відбутися в Києві", – пояснила вона.

Стефанішина також вважає, що Україна майже повністю завершить виконання семи критеріїв до цього часу.

"Декілька блоків у нас вже політично завершені, лишилися технічні питання... Залишаться завдання щодо імплементації закону про національні меншини", – пояснила вона.

Зокрема, за оцінкою віцепрем’єрки, ВР до того часу ухвалить закон щодо структурування рекламного ринку в Україні, що дозволить Києву заявити про виконання критерію щодо реформи медіа.

"Очільник НАБУ призначений; концепція реформування правоохоронних органів підготовлена і має бути схвалена рішенням президента; завершиться процес відбору членів ВККС. Таким чином ми закриваємо антикорупційний, правоохоронний і судовий блок", – пояснила вона.

Ольга Стефанішина також впевнена у позитивній оцінці реформи системи відбору суддів Конституційного суду, попри те, що Україна не призначатиме сьомого члена Дорадчої групи експертів (ДГЕ), як початково рекомендувала Венеційська комісія. Замість цього Україна внесе у процедуру відбору інші зміни, що дадуть міжнародним експертам право спільно заблокувати відбір у разі незгоди з українськими колегами.

"Ми не знайшли жодних юридичних підстав для того, щоби був сьомий експерт. Ми провели переговори з Венеційською комісією та з Єврокомісією та домовилися, що модель відбору суддів КСУ буде базуватися на моделях, що діяли для інших судових органах, як-то ВРП: зокрема, рішення ДГЕ буде ухвалюватися чотирма голосами", – пояснила вона.

Також, розрахунок Стефанішиної ґрунтується на тому, що ЄС зарахує "антиолігархічний" критерій попри те, що Україна не поспішає виконувати його в початковому вигляді. Замість цього, уряд обіцяє переключитися на зменшення впливу олігархів через антимонопольні та антикорупційні заходи, без складання суперечливого "реєстру олігархів".

"У часи війни naming and shaming, тобто називання певних осіб, які підпадають під дію цього закону, не є пріоритетом", – пояснила віцепрем’єрка.

Ната Чернецька