У Міжпарламентської асамблеї презентували кримськотатарську спадщину

В Узбекистані під час Міжпарламентської асамблеї Україна представила виставку кримськотатарської культури та провела дискусію про роль спадщини й релігії в умовах війни. Ініціатива об’єднала міжнародних партнерів навколо теми збереження ідентичності та підтримки українських політв’язнів.

Про це повідомила засновниця ГО “КримSOS” та народна депутатка Таміла Ташева.

На Асамблеї Міжпарламентського союзу в Узбекистані українська парламентська делегація провела захід “Українська культурна спадщина та ідентичність: захист культури та релігійних свобод”. Захід відбувся у межах Геополітичної “Групи 12+” і був присвячений темі збереження культурної спадщини та релігійних свобод у контексті війни та окупації.

У центрі експозиції — автентичні артефакти кримськотатарської культури: побутові речі, молитовні килимки, кераміка та рідкісні Корани, які кримські татари забрали з собою під час депортації 1944 року. Ці святині стали символами духовної стійкості, неперервності поколінь і опору знищенню національної ідентичності.

До події долучились Президентка Міжпарламентського союзу Тулія Аксон та представники парламентів з понад десяти країн світу. Учасники дискусії — Перший заступник Голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, експертка з питань кримськотатарської спадщини Ельміра Аблялімова та муфтій Криму Айдер Рустемов — наголосили: у боротьбі за свободу культура й віра залишаються фундаментом національної гідності.

Окремою частиною події стала ініціатива "Листи до вільного Криму", де учасники мали змогу написати слова підтримки українським політв’язням, яких утримують в окупованому Криму або вивезли до рф. Це ще один спосіб показати: Крим — це Україна, а культура — це міст до свободи.

У квітні очікується премʼєра фільму про кохання та боротьбу лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва та його дружини. Стрічка під назвою "Киснева станція" переносить глядача в літо 1980 року, коли Джемілєв, багаторічний політичний в’язень, перебував на засланні в селищі Зирянка в радянській Якутії, працюючи на кисневій станції. Над фільмом працювали понад п’ять років.

Тим часом Уряд України офіційно затвердив новий правопис кримськотатарської мови на основі латинки, завершивши її перехід із кирилиці. Документ визначає правила правопису та використання мови в освіті, медіа, літературі й географічних назвах.

Анна Бальчінос