У Миколаєві біля міської ради розташували банер на підтримку військовополонених

У центрі Миколаєва встановили банер на підтримку українських військових, що перебувають у російському полоні. Його розташовано біля Миколаївської міської ради, у місті, де проводяться щотижневі акції-нагадування о полонених.

Про це повідомило видання Новини N.

На вулиці Адміральській у Миколаєві встановили банер з надписом "Не мовчи! Полон вбиває", який нагадує про військових, що перебувають у полоні.

Акції-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти у місті проходять щотижня на перетині проспекту Центрального та вулиці Малої Морської о 12:00. Приєднатися до акції може кожен охочий.

Нещодавно така акція знову відбулась у місті. Захід об'єднав рідних, друзів і небайдужих містян, які тримали прапори військових підрозділів та плакати. Щотижня містяни з родинами беруть участь в акціях, аби нагадати світові, що українські військові заслуговують на звільнення від полону. Загалом у заході взяли участь близько 200 людей.

Наприкінці листопада поблизу Вугледара Донецької області окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців Збройних сил України. У ході наступу окупанти взяли у полон 5 беззбройних українських захисників. Одного з них вони вбили у лісосмузі, а чотирьох під прицілами автоматичної зброї вивели на дорогу, де також розстріляли.

У жовтні Україна повернула з російського полону 95 військових, частину яких незаконно засудили в росії. Це був 58 обмін полоненими з початку вторгнення. Особливість цього обміну в тому, що додому повертаються чимало українців, які отримали так звані "вироки" судової системи країни-агресорки та були "засуджені": 28 до тривалих термінів, а 20 – до довічного ув'язнення за захист власної землі від агресора.

Щонайменше 177 українських в’язнів загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення кремля в Україну. Чим більше часу військовополонені проводять у російських в’язницях, тим ближче вони до смерті. Також через відсутність міжнародного контролю реальна кількість смертей у російських в'язницях, ймовірно, набагато більша.

Анна Літман