Суспільне мовлення в Україні: як проходили 11 років реформи

Студія видання Інтент присвятила етер 11-річчю реформи Суспільного, про шлях трансформації телерадіокомпаній та незалежність медіа. Обговорили й сучасні виклики для медіа — від розвитку цифрових платформ до формування довіри аудиторії.

У вівторок, 16 вересня, студія Інтент.Інсайт провела етер із головою Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Світланою Остапою, присвячений 11-річчю реформи суспільного мовлення.

Під час етеру обговорювали історію реформ, роль громадських організацій, незалежність редакційної політики та сучасні виклики для медіа в Україні. Світлана Остапа нагадала про журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків, зокрема Георгія Гонгадзе, Павла Шеремета та понад 130 працівників медіа, які загинули від початку повномасштабної війни.

Сучасне покоління мало знає про ці трагедії. Часто про них згадують лише в медійній спільноті, а не в ширшому суспільстві, – зазначила вона.

Голова наглядової ради розповіла про початок реформи: у 2014 році було ухвалено концепцію реформування державних телерадіокомпаній, а до 2017 року 30 державних компаній об’єднали в єдине акціонерне товариство.

Як згадала Остапа, на момент запуску Суспільного працювало близько 7,5 тисяч співробітників по всій Україні.

Це була величезна трансформація, адже потрібно було об’єднати різні структури, створити нові стандарти та забезпечити незалежність редакційної політики, – пояснила Остапа.

Особливість Суспільного – незалежність. Голова правління обирається конкурсною процедурою, а Наглядова рада затверджує кандидатів без втручання влади. Зараз до структури входять телевізійні та радіоканали, онлайн-платформа, а також іномовлення UA:Freedom.

Світлана Остапа також наголосила на ролі громадських організацій у формуванні Наглядової ради. За її словами, важливо зберегти баланс між представниками громадськості та парламенту, щоб Суспільне залишалося дійсно незалежним.

Реформа триває й досі через фінансові та законодавчі складнощі, а також через необхідність одночасно реформувати старі структури та створювати нові. Основні виклики сьогодні – розвиток цифрових платформ, збереження журналістської незалежності та формування довіри суспільства до медіа.

А на початку вересня Нацрада з питань телебачення та радіомовлення визначила переможця конкурсу на київський мультиплекс — ним став одеський "Перший міський канал". Він обійшов конкурентів, представивши концепцію цілодобового мовлення з акцентом на міський контент.

Анна Бальчінос