04 січня 2026
(Вадул-Сіретський термінал. ФОТО: bukoda.gov.ua)
В Одесі правоохоронці намагалися заблокувати роботу зернового термінала через схеми з податками. Але суддя дійшов висновку, що слідство не змогло пояснити, чому майно потрібно арештовувати саме зараз.
Про це свідчить ухвала Київського районного суду Одеси.
Суддя відхилив клопотання детектива Бюро економічної безпеки (БЕБ) в Одеській області щодо арешту майна виробничо-логістичного комплексу та зернового термінала, розташованого в Чернівецькій області. Клопотання подали в межах кримінального провадження за ознаками ухилення від сплати податків у великих розмірах.
За даними слідства, 10 грудня 2025 року правоохоронці провели огляд нежитлових приміщень, офісів, складських будівель, силосів, контейнерів та майданчиків, що належать терміналу. Правоохоронці вилучили низку документів: договори, журнали зважування вантажів, товарно-транспортні накладні, а також сільськогосподарську продукцію — понад 1600 тонн соєвих бобів, завантажених у 32 залізничні вагони. За версією слідства, вилучені матеріали могли слугувати доказами у справі про ухилення від сплати податків.
Однак суддя відмовив у накладенні арешту, зазначивши, що клопотання не містило належного обґрунтування необхідності обмеження майнових прав власника. Зокрема, в документах клопотання не було чітко пояснено, чому саме договори, журнали та накладні підлягають арешту.
Представник власника майна заперечував проти клопотання, а представники ТОВ "Вадул-Сіретський термінал" на засідання не з’явилися, при цьому причини неявки суду не повідомили. Суд повернув клопотання прокурору та встановив 72-годинний строк для усунення недоліків.
В межах цього кримінального провадження клопотання обвинувачення про арешт майна, яке було вилучене під час огляду офісів, складських приміщень та зернових терміналів у зоні митного контролю Одеського морського порту, також залишили без задоволення. Йдеться про об’єкти АТ "ДПЗКУ" та його філії "Одеський зерновий термінал" на Хлібній Гавані, які хотіли арештувати з тих самих причин.
А наприкінці грудня минулого року агротрейдер з Одеської області, який намагався незаконно експортувати сою, сплатив понад 14,5 мільйона гривень несплачених податків. Фігуранти використовували підроблені документи про походження продукції, щоб створити видимість легальних операцій та вивезти до Туреччини та Румунії 7,5 тисяч тонн соєвих бобів.
Анна Бальчінос