Суд із прав людини розпочав розгляд справ про заборону рф Меджлісу

Європейський суд з прав людини розпочав розгляд справ, поданих ще у 2017 році представницьким органом кримських татар – Меджлісом кримськотатарського народу, регіональними меджлісами та окремими громадянами. Йдеться про скарги на дії російської влади, яка після окупації Криму заборонила діяльність Меджлісу, визнавши його “екстремістською організацією”.

Про це повідомило ''Крим.Реалії''.

За словами голови Меджлісу Рефата Чубарова, така заборона стала ударом по всій системі національного самоврядування кримських татар. ''Незаконна заборона Меджлісу кримськотатарського народу унеможливила його діяльність. Це перекреслило будь-які можливості для його роботи в окупованому Криму'', – зазначив він.

Меджліс був створений у 1991 році після повернення кримських татар із місць депортації як виконавчий орган Курултаю – національного з’їзду кримськотатарського народу. У квітні 2016 року підконтрольний росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу за ініціативи тодішньої “прокурорки” півострова Наталії Поклонської. Формальним приводом стало звернення кількох проросійських громадських організацій, які звинуватили Меджліс у “блокаді Криму”.

У вересні того ж року Верховний суд росії відхилив апеляцію сторони захисту. Попри те, що Міжнародний суд ООН у 2017 році зобов’язав росію скасувати заборону, москва цю вимогу проігнорувала. Речник президента рф Дмитро Пєсков тоді заявив, що це “внутрішня справа росії” і кремль не має наміру виконувати міжнародні рішення.

Меджліс подав скаргу до ЄСПЛ, у якій наголошувалося, що дії російської влади порушують п’ять статей Європейської конвенції з прав людини, зокрема статтю 11 про свободу зібрань та об’єднань. У скарзі йдеться також про політичне переслідування членів Меджлісу.

''Визнання Меджлісу екстремістською організацією зробило небезпечною навіть приналежність до нього. Кримські татари опинилися в положенні забороненої нації'', – наголосив Чубаров.

На думку голови Меджлісу, такі судові процеси закладають фундамент майбутнього миру, який неможливий без покарання агресора. ''Ці рішення мають значення для людей у Криму. Вони відчувають підтримку та бачать, що світ не забув про їхню боротьбу. А ті, хто співпрацює з окупантами, можуть замислитися про те, що їх чекає після звільнення півострова'', – підсумував Рефат Чубаров.

Катерина Глушко