Щоденник ОМКФ: презентація короткого метру, «мольфарські» очі та зйомки на Слобідці

ХІІ Одеський Міжнародний Кінофестиваль майже досяг свого завершення. Сьогодні, 20 серпня, відбулась зустріч із представниками короткометражних фільмів і презентація стрічок «Стоп-Земля» та «Чому я живий». 

Фільм «Стоп-Земля», який включено до Національної конкурсної програми, є дебютним ігровим проєктом режисерки Катерини Горностай. «СТОП – Земля» - це історія про дорослішання підлітків на прикладі учнів звичайної школи. 

Сюжет фільму розповідає про 16-річну дівчину Машу, яка вчиться в 11 класі в звичайній київській школі. Дівчина почувається доволі відстороненою у колективі, проте її близькі друзі Яна та Сєня допомагають Маші почуватися більш комфортно. Яна з Сєнєю так само, як і будь-які підлітки, переживають по-своєму нелегку шкільну буденність. Однак, окрім шкільних проблем, Машу хвилює ще дещо – її закоханість в однокласника Сашу. Дівчина розуміє, що має наважитись та зізнатись хлопцеві у своїх почуттях, адже впевнена, що не наважившись - ніколи не дізнаєшся, чи є щось у відповідь. 

Прем’єра фільму відбулась на 71-му Берлінському міжнародному кінофестивалі «Барлінале», де картина отримала «Кришталевого ведмедя» в конкурсі Generation 14plus. 

Продюсерки Наталія Лібет та Вікторія Хоменко, актори Арсеній Марков та Олександр Іванов

Фільм «Чому я живий» розповідає історію кохання українки та єврея на початку Другої світової війни. Сюжетна лінія розгорається в місті Маріуполі та показує життя української і єврейської сімей. У взаємовідносинах цих двох родин змішано все: радість та печаль, любов і ненависть, пристрасть й непорозуміння. Як зазначають автори фільму, «Чому я живий» - це заклик до взаємного кохання та терпіння. 
Автором сценарію є письменник та драматург Євген Митько, а головну роль у фільмі грає заслужений актор України Віктор Жданов.

Картина є автобіографічною, оскільки Євген Миколайович народився у Маріуполі та в дитячі роки пережив окупацію міста. У кінці 90-х сценарист захотів, щоб режисером фільму став Виллен Новак. Сценарій чекав реалізації більше ніж 20 років, доки кінопроєкт не став одним з переможців 11-го конкурсного відбору Держкіно. 

Цікаво зазначити, що спочатку фільм мав називатися «Тепер я турок, не козак…», однак продюсер картини Андрій Осипов був проти цієї назви, оскільки, на його думку, вона не привертала б увагу глядача. За словами режисера фільму Виллена Новака, він довгий час сварився з Осиповим на цю тему, але за контрактом, у продюсера є повне право змінити назву та залишити ту, яку вважає за потрібним. 

Разом з відомими та досвідченими акторами до акторського составу фільму «Чому я живий» доєднались Роланд Мишко, для якого роль у фільмі стала першою головною роллю та Анастасія Маркив – учасниця 10-го сезону телепрограми «Х-фактор».

Виллен Новак розповів, що Маркив з’явилась у фільмі саме за його ініціативи. Новак дуже прискіпливо відбирав акторів, окрім внутрішніх та професійних характеристики, для режисера велику роль відгравала зовнішність. Дивлячись одного вечора телевізор та побачивши очі Анастасії, які Новак називає «мольфарськими», він зрозумів, що вона точно має бути серед акторів.  

Знімальний процес проходив не в Маріуполі, як спочатку хотів режисер, а на території Одеси та Одеської області. Проте, перш ніж почати зйомки в Одесі, Виллен Новак відправився до Маріуполя, де обійшов всю «Слободку» та зрозумів, що потрібну «Слободку» можна знайти і в Одесі. Однією з основних локацій було село Ковальовка Біляївського району. 

До Національної конкурсної програми включено вісім короткометражних фільмів:

• «Біжи, Таню, біжи»
• «Друга хвиля»
• «Марія»
• «Непотрібні речі»
• «Папині кросівки»
• «Тигр блукає поруч»
• «Good boy»
• «Leopolis night»

Під час зустрічі кожен з режисерів презентував свій фільм та розповів про сюжет і процес зйомок. 

Фільм «Біжи, Таню, біжи» розповідає історію 25-річної Тані, яка досі живе із батьками. У свій власний день народження вона не хоче тікати з роботи додому, а навпаки. Та сьогоднішній день стає для дівчини просто фатальним – її звільняють з роботи і тікати їй більше нікуди.

Режисерка картини Софія Поліщук зазначає, що цей вік, 25 років, обрала для героїні тому, що це доволі незвичайно та не очікувано. Люди звикли до того, що у 16-19 років підлітки ще живуть із батьками, а в 25 кожен вже знаходить своє місце у світі. За словами режисерки, така незвичність пов’язана з тим, що у свої 21 вона також ще живе із батьками, тому, цією героїнею ніби сама собі дала ще чотири роки відстрочки. 

Режисери Софія Поліщук ("Біжи, Таню, біжи"), Марія Стоянова ("Друга хвиля"), Нікон Романченко (Leopolis Night)

Сюжет «Другої хвилі»  описує майбутнє, як приходить зараз і в наступну мить – як хвилі, тоді як фотографії залишаються на глибині. Для більш достовірних кадрів режисерка фільму Марія Стоянова використовувала для зйомок архівні кадри навчальних фільмів із Британської Енциклопедії. 

Завтра глядачі зможуть переглянути такі фільми:

У Музкомедії ім. Водяного:
• «Титан» - 12:00
• «Ольга» - 14:30
• «Рік нескінченної бурі» - 16:45
• «Коханці» - 19:30
• Фільм – володар Золотого Дюка 2021 – 22:00

У кінотеатрі «Родіна»:

Синя зала: 
• «Чоловік, який убив Дон Кіхота» - 15:00
• «Чому я живий» - 18:30

Червона зала:
• Фільми української ретроспективи: незалежні -  16:30
• «Три кольори: червоний» - 19:00

Слідкуйте за нашими анонсами, ІзбірКом розповідатиме про найцікавіші події кожного дня кінофесту у Щоденнику ОМКФ – 2021.