07 серпня 2026
(ФОТО: Андрій Красножон / Facebook)
<span><span><span><span><span><span>В Одесі вперше за 240 років дослідникам вдалося точно локалізувати оборонний комплекс Хаджибейського замку та встановити його справжні розміри. </span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span>У новому випуску Акценту розповідаємо про результати археологічних розкопок, які влітку 2026 року вп’яте відбулися на Приморському бульварі в Одесі.</span></span></span></span></span></span>
Про<span><span><span><span><span><span> результати роботи розповів ініціатор та один із керівників археологічної експедиції, ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського Андрій Красножон. Він зазначив, що </span></span></span></span></span></span><span><span><span><span><span><span>більша частина споруди досі залишається під сучасною бруківкою Приморського бульвару в Одесі. Реальні розміри Хаджибейського замку складають 32 на 37 метрів. Визначити масштаб будівлі вдалося завдяки вивільненню із землі майже трьох граней вежі. Це і допомогло вирахувати діаметр. </span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span>За його словами, археологи знайшли на цьому місці залишки діяльності людей трьох різних епох. Зокрема, тут є артефакти часів давніх греків (2500 років тому), часів</span></span></span></span></span></span> графа Ленжерона і князя Воронцова та середньовічного періоду італійської факторії Джинестра<span><span><span><span><span><span>. Андрій Красножон підкреслює, що успіх став можливим завдяки системному науковому підходу та аналізу культурних шарів.</span></span></span></span></span></span>
Місце для пошуку вежі науковці визначили ще торік, зіставивши плани замку 1789 року з кресленнями фронтальної стіни артилерійської батареї, прибудованої до нього у 1760-х роках. Під час розкопок фундаменти споруди виявилися майже неушкодженими - зберігся навіть перший ряд кладки. Частину конструкції, однак, пошкодили зливовий колектор XIX століття та сучасний бетонний колодязь.
Юлія Калабайда