Росіяни викрали шість картин Карліса Добрайса з Херсонського музею

Шість із семи картин Карліса Добрайса були викрадені російськими військовими з Херсонського художнього музею.

Про це повідомили на сторінці музею у facebook.

Із кількістю картин в музейній колекції не помилилися — їх до пограбування дійсно було сім. А ще шість графічних творів. Зараз в музеї залишилася лише одна робота Добрайса — "19** рік". Ймовірно, саме через те, що це полотно було найбільшим за розмірами, його і залишили, бо винести великоформатні роботи було важко. Інші твори латвійського майстра були викрадені росіянами під час пограбування музею, яке вже називають найбільшою крадіжкою творів мистецтва з часів Другої світової війни.

З паном Карлісом музей пов’язує історія. У 1983 році дирекція виставок Спілки художників СРСР передала музею центральну частину триптиху Добрайса "Семиверстними кроками". Він був написаний майстром в 1973 році та є одним з найкращих у творчому доробку художника. У 1989-му, коли музей придбав у автора ще дві частини триптиху, твір "возз'єднався".

У 2017 року, на знак подяки за прекрасне збереження музеєм його робіт, Карліс Добрайс подарував Херсонському художньому музею ще чотири своїх полотна: "Реставратори" (1962), "19** рік" (1987), "Алегорія" (2008), "Бібліотека "Замок світла" (2013). Зазначається, що для музею це було свідченням довіри автора.

Музей буквально за два місяці поділився своїм надбанням з херсонцями — у травні 2017-го була презентована виставка латвійського мистецтва, на відкритті якої серед багатьох поважних гостей був присутній ще один добрий друг музею — Юріс Пойканс. Тоді, будучі Надзвичайним і Повноважним послом Латвійської Республіки в Україні, він доклав багато зусиль для того, щоб передача дарів відбулась якнайшвидше, щоб директорка музею за свій короткий візит встигла зробити всі необхідні справи. Посольство Латвії зверталось до Міністерства культури Латвійської Республіки за дозволом надати право Добрайсу дарувати твори. Оформлення документів, транспортування диппоштою в Україну також забезпечило Посольство Латвії в Україні. І зараз, перебуваючи на посаді Посла Латвії в Республіці Польща, пан Юріс багато допомагає пограбованому музею.

Полотна Карліса Добрайса активно експонувалися. Після виставки латвійських митців музей за найменшої нагоди намагався включати роботи Добрайса в експозиції.

Як підкреслили в музеї, вони завжди привертали увагу відвідувачів і викликали щирий захват.

Так, 5 березня ювеліри створили каблучку у вигляді Херсонського музею. 

Ювелірний дім Орінго створив каблучку, на якій у найдрібніших подробицях зображена велична музейна будівля як символ стійкості та перемоги краси над варварством.

Відомо, що Сполучені штати Америки 24 лютого в річницю повномасштабного вторгнення рф в Україну впровадили санкції проти ряду російських діячів та українських колаборантів. До оновленого списку потрапила Наталія Десятова, яку росіяни поставили керувати Херсонським обласним художнім музеєм.

Також в повідомлені зазначили, що Десятова керувала розкраданням близько 10 тисяч експонатів із колекції музею.

18 січня в Херсонському краєзнавчому музеї відбувся день антиселфі: оскільки експонатів майже не лишилось, працівники музею фотографувались біля пустих вітрин.

На територіях України, де побували російські солдати (або де вони ще тимчасово присутні), згодом стає відомо про грабунки, псування або знищення приватного, державного та комунального майна.

До прикладу, окупанти вивезли з Херсона відновлений пам'ятник Григорію Потьомкіну та розграбували Каховський історичний музей.

Тетяна Каптур