Рада відтермінувала на рік застосування РРО для деяких ФОПів

Верховна Рада України ухвалила за основу і в цілому закон, яким відтермінувала на рік обов’язкове застосування реєстраторів розрахункових операцій для деяких ФОПів.

Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (№4439-д) підтримали 319 народних депутатів.

Закон передбачає відтермінувати до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку 2 – 4 груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для 1  групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Обсяг доходу:

• Для 1 групи платників єдиного податку встановили, замість 1 млн грн,  у розмірі 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. 
• Для 2 групи планують встановити граничний обсяг доходу 834 розміри мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (зараз 5 млн грн).
• Для 3 групи планують встановити граничний обсяг доходу 1 тис. 167 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (зараз 7 млн грн).

Водночас закон не відтерміновує застосування РРО для ФОП-платників єдиного податку 2-4 груп, які здійснюють ризикові види діяльності. Отже, планується, що з 1січня 2021 року будуть застосовувати РРО ФОП-платники єдиного податку 2-4 груп, які здійснюють:

• реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
• роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
• реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.

При цьому, з переліку ризикових видів діяльності, при здійснення яких потрібно застосовувати РРО з 1 січня 2021 року, законопроєктом виключили:

• діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
• діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
• діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД).

Також вирішили:

• виключити норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;
• скасувати штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);
• подовжити на рік (до 1 січня 2022 року) застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій;
• запровадити поняття "дистанційні послуги" та передбачити незастосування РРО (ПРРО) під час  надання дистанційних послуг, розрахунки за які здійснюються виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Відтермінування підтримали: Ігор Васильковський, Артем Дмитрук, Сергій Колебошин, Олег Колєв, Олександр Ткаченко, Олександр Горенюк  («Слуга народу»). 

Степан Чернявський, Олексій Леонов  («Слуга народу») був відсутній.

Також постанову підтримали Олексій Гончаренко («Європейська солідарність»), Антон Кіссе (депутатська група «Партія "За майбутнє"») та Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа - За життя») . 

Анатолій Урбанський (депутатська група «Партія "За майбутнє"») не голосував.

Обрані за списками: Микола Скорик («Опозиційна платформа - За життя»), Андрій Костін («Слуга народу») - відсутній, Іван Шинкаренко («Слуга народу») та однопартіїця Юлія Діденко були відсутні.

Нагадаємо, Верховна Рада України, 5 листопада 2020 року, в першому читанні підтримала законопроєкт №4000 «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Також Верховна Рада прийняла за основу Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій №3651-д.