Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування

Верховна Рада ухвалила закон №4460-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування".

Документ в цілому підтримали 289 народних депутатів, серед яких нардепи-одесити: Ігор Васильковський, Артем Дмитрук, Сергій Колебошин, Степан Чернявський, Олег Колєв, Олександр Ткаченко, Олексій Леонов, Олександр Горенюк («Слуга народу») Олексій Гончаренко («Європейська солідарність») та Антон Кіссе (депутатська група «Партія «За майбутнє»»). 

Тетяна Плачкова («Опозиційна платформа - За життя») та Анатолій Урбанський (депутатська група «Партія «За майбутнє»») не голосували.

Обрані за списками: Микола Скорик («Опозиційна платформа - За життя») - відсутній, Андрій Костін, Іван Шинкаренко («Слуга народу») підтримали та Юлія Діденко («Слуга народу») - відсутня.

Закон передбачає накладення адміністративних штрафів у випадку, коли сума вказана в декларації відрізнятиметься від реальної від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не від до 250, як це було раніше.

Також закон відновлює кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. Так, якщо відповідні дані відрізняються від реальних на суму від 500 до 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то посадовець має сплатити штраф від 2,5 тис.  до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також за відповідну брехню в деклараціях пропонується карати громадськими роботами від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Якщо ж сума коштів у декларації відрізнятиметься від реальної на понад 4 тис. прожиткових мінімумів для працездатних осіб, то штраф дорівнюватиме від 3 тис. до 5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Або ж посадовець змушений буде зайнятися громадськими роботами від 150 до 240 годин, або йому обмежать волю на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років.

Крім того, закон встановлює кримінальну відповідальність за умисне неподання декларації. За таке порушення передбачений штраф від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Альтернативним покаранням можуть стати громадські роботи від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо, Вищий антикорупційний суд України закрив ще одну справу щодо можливої недостовірності в декларації міського голови Одеси Геннадія Труханова. 

Раніше Вищий антикорупційний суд вже закрив справу щодо можливої недостовірності в декларації міського голови Одеси Геннадія Труханова. 

Справа в тому, що судді Конституційного суду України вирішили визнати неконституційною статтю 366–1 Кримінального кодексу України, що передбачало відповідальність за декларування недостовірної інформації. В НАЗК наполягають, що судді так намагаються позбутися відповідальності за порушення, які виявили агенти.

29 жовтня, Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні у четвер, 29 жовтня, зобов'язав Національне агентство з питань запобігання корупції відновити доступ громадян до реєстру електронних декларацій посадовців. 

Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду України, визнати його рішення про електронне декларування «нікчемним» і таким, що не має правових наслідків, а також скасувати відповідні зміни до закону України «Про запобігання корупції».

Однак судді ВАКС не лише закривають такі справи, але й змушені відміняти вироки, щодо тих, кого вже визнали винними.