Протидія домашньому насильству в умовах карантину: поради Громадського центру правосуддя

Громадський центр правосуддя в м. Татарбунари за фінансової підтримки Європейського Союзу продовжує серію порад, як емоційно протистояти епідемії COVID-19 та уберегтись від конфліктів «Пережити карантин».

У четвертому випуску медіаторка Центру Світлана Гудь радить, як підготуватися та діяти в умовах виникнення ситуації домашнього насилля під час карантину.

<span class="ratio ratio-4x3"></span>

На жаль, період самоізоляції на карантині – це не тільки про час на себе та родину. Цей період також носить і певні загрози, і особливо він стосується посилення сплеску домашнього насильства. Перехід на дистанційний графік роботи та навчання, тимчасове безробіття позбавили можливості покидати приміщення та звели на обмеженій території безліч сімей 24 години на добу. Також зникла можливість скинути напругу в розважальних закладах чи навіть просто відпочити в парку чи біля моря.  

«Ізоляція та карантин важливі для того, щоб стримати поширення COVID-19, але через них жінки можуть залишитися з партнерами, які проявляють насильство. За минулі тижні, на тлі зростання економічного та соціального тиску та страху, ми побачили жахливе зростання домашнього насилля по всьому світу. В деяких країнах кількість жінок, які дзвонити у служби підтримку, зросла вдвічі», — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш.

За даними департаменту Національних «гарячих ліній» громадської організації «Ла Страда-Україна», зараз активно досліджують цифри з національної «гарячої лінії» з питань домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації. За перші тижні карантину кількість звернень, які стосуються саме домашнього насильства, збільшилася майже вдвічі. Тобто прийняли понад 300 звернень виключно випадків, які стосувалися домашнього насильства, а це на 130 більше, ніж тижнем раніше, перед початком карантину.

Як правило, найбільш уразливими є сім’ї з низьким рівнем доходу, адже карантин, передусім, вдарив по бюджету родини, що є додатковим подразником та стресом в родині. За даними останнього дослідження ОБСЕ, українки досі не знають, що робити, якщо вони зазнають насильства: тільки 17% опитаних вважали себе поінформованими з цього питання, тоді як майже половина (48%) відчували, що мало знають, або зовсім не знали, що їм робити (17%).

Оскільки карантин не може бути виправданням для агресора і для зупинки роботи всіх профільних структур в цьому напрямку, постраждалі мають точно знати куди звертатись у випадку застосування по відношенню до них насилля. Тому Громадський центр правосуддя в м. Татарбунари узагальнив поради від правоохоронних та правозахисних організацій, як підготуватися та діяти в умовах виникнення ситуації домашнього насилля: 

1. Радимо заздалегідь потурбуватись про створення умов перебування на карантині, в умовах якого може бути важко користуватись телефоном. Продумати про засоби зв’язку, за допомогою яких можна повідомити друзям або рідним, що може виникнути проблема (якщо вже така ситуація була). Знайти роз’яснення, як діяти в таких ситуаціях та куди дзвонити, виписати контакти профільних структур та організацій, до яких треба звернутися при необхідність допомоги. 

1. Якщо випадок насилля стався, не бійтеся писати про це в соціальній мережі, використовуйте її обов’язково для інформування ваших друзів, колег, близьких в особисті повідомлення, публічно в тому числі, адже це може врятувати життя завдяки швидкій реакції. 

1. У випадку, коли є діти, важливо навчити їх як правильно діяти в таких ситуаціях, до кого звертатись, як захистити себе. 

1. Наготові завжди має бути сформована секретна папочка або сумка з необхідними документами. Місце знаходження такої папки не має знати агресор. В крайньому випадку, така папка може бути також у ваших близьких людей, яким ви довіряєте і за допомогою до яких у випадку насилля ви звертаєтесь. 

1. Намагатись не знаходитись в приміщенні з агресором, де є гострі або небезпечні для життя предмети. Якщо ж конфлікт вже почався, постарайтесь вийти з такого приміщення. В тому числі поки, тимчасово, зняти з шиї прикраси, які в момент конфліктів можуть бути небезпечними. 

1. Залучитись підтримкою сусідів. Оскільки умови дотримання карантину не дають змоги піти до них на деякий час, поки ситуація заспокоїться, відповідно все що вони наразі зможуть зробити - вчасно викликати поліцію, у якої на сьогоднішній день чи найбільше повноважень зайти до приміщення. 

З метою профілактики та мінімізації загострення конфліктних ситуацій, на період карантину обом сторонам необхідно дозволяти собі відпочинок в окремій кімнаті, усамітнюватись (якщо дозволяє територія) на певний час, про що попередньо домовитись між сторонами подружжя аби скидати зайве напруження.

Нагадуємо, що перебування всіх на карантині не має стати причиною зупинки життя. А тому, в цей період важливе налагодження співпраці та взаємодія правоохоронних органів, соціальних служб, які ведуть облік проблемних сімей, а також профільних організацій, в тому числі волонтерів.

Якщо ви або ваші близькі зіткнуться з домашнім насиллям, чи вперше, чи не вперше, маєте телефони для звернення:

• Поліція – 102
• Урядовий центр з протидії насильству – 15-47
• Національна «гаряча лінія»: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного)
• Національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного).
• «Гаряча лінія» безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103

Також, можна знайти сайт «Розірви коло». Працюють в деяких містах України і притулки для постраждалих від насильства, однак для того аби потрапити до них в період карантину, потрібна також довідка про відсутність симптомів ОРВІ.

Окрім того, Громадський центр правосуддя м. Татарбунари також розпочав надання допомоги щодо вирішення конфліктних ситуацій, в тому числі у випадках домашнього насильства. Ви можете безоплатно звернутися за телефоном: (099) 419-14-92.

Діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проекту «Громадський центр правосуддя як  мульти-функціональна платформа розвитку правосуддя в громадах».