Президент України закріпив у законі поняття "рашизм"

Президент підписав закон про національну пам'ять та закріпив термін "рашизм" на рівні закону. Документ унормовує політику пам’яті, вводить єдині правила деколонізації та надає Українському інституту національної пам’яті статус центрального органу влади.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про основи державної політики національної пам’яті Українського народу" (№13273). Документ визначає національну пам’ять як елемент безпеки держави та вперше на законодавчому рівні закріплює термін "рашизм". 

Посадовиця підкреслила, що ухвалення закону стало важливим кроком у формуванні української ідентичності, а також відзначила особисту роль Зеленського, який, за її словами, зробив те, на що його попередники не наважувалися. 

Верховна Рада ухвалила законопроєкт 21 серпня, а 29 серпня він повернувся до парламенту з підписом глави держави. Серед новацій документа — офіційне визначення понять "війна за Незалежність України", "національна пам'ять", "історична антиукраїнська пропаганда" та "злочини проти Українського народу". Вперше закріплено визначення терміна "рашизм" — як гібридної тоталітарної ідеології, що поєднує російський шовінізм, імперські практики та елементи комунізму й нацизму. 

Закон також унормовує діяльність Українського інституту національної пам’яті, який отримує статус центрального органу виконавчої влади з гарантованим фінансуванням. Передбачено розробку Державної стратегії збереження національної пам’яті та її інтеграцію у сферу освіти, культури, музейної справи та роботу органів влади. 

Серед ключових положень: єдині правила для найменування та перейменування вулиць і установ із "замороженням" назв на 10 років; механізм виконання деколонізаційного законодавства у випадку бездіяльності місцевих рад; визнання відзнак УНР та Української Головної Визвольної Ради державними нагородами України. 

Документ також передбачає очищення публічного простору від радянських і російських імперських символів та приведення місць пам’яті Другої світової війни у відповідність до чинних законів про декомунізацію та деколонізацію. Прийняття закону називають одним із ключових рішень у сфері гуманітарної політики, що має на меті захист української мови, культури та історичної спадщини.

У липні активісти організації "Деколонізація.України" оновили свою мапу з назвами вулиць, які, на їхню думку, потребують перейменування. В Одеській області їхня кількість скоротилася зі 194 до 179, однак регіон і надалі залишається на п’ятому місці в загальноукраїнському рейтингу.

У Миколаївській області також зафіксовано зменшення — з 71 до 69 таких топонімів. На Херсонщині ситуація не змінилася: там залишаються 63 назви, що, на думку активістів, підлягають деколонізації.

Анна Літман