Полонений на Зміїному лікар розповів "Трибуналу для путіна" про відношення до нього в полоні

Експерти Одеської обласної організації "Комітету виборців України",  які збирають свідчення воєнних злочинів росіян в рамках глобальної ініціативи "Трибунал для путіна", задокументували історію Івана Тарасенко, який працював лікарем в Одеській обласній дитячій лікарні та потрапив в полон після захоплення росіянами судна "Сапфір", яке йшло на допомогу захисникам острова Зміїний.

В інтерв'ю експертам Одеського "КВУ" Іван Тарасенко розповів, що до початку російського вторгнення в Україну 2014 року працював лікарем в Одеській обласній дитячій лікарні.

Наступного року він був мобілізований і півтора роки служив військовим лікарем, а після – повернувся до улюбленої роботи в Одесі. У лютому 2022 року, щойно дізнавшись, що потрібна його допомога на острові Зміїному, він погодився, не вагаючись. Тоді ані він, ані троє священників з Одеси ще не знали, що попереду на них чекають російський полон, тортури, знущання фсбшників і абсурдні звинувачення.

<span class="ratio ratio-4x3"></span>

Новина про початок повномасштабного вторгнення росії 24 лютого застала Івана на робочій зміні. А вже 25 лютого зранку йому зателефонували друзі-ветерани і повідомили, що на Зміїний потрібен цивільний лікар, аби забрати тіла загиблих українських прикордонників, а також допомогти двом пораненим. Того ж дня він був на одеському морвокзалі, де стояло пришвартоване цивільно-рятувальне судно "Сапфір".

За день рятувальна місія у складі трьох священнослужителів і лікаря вже була біля острова. Там до них піднялася група російських військових, які провели обшук судна, поставили людей на коліна і також обшукали під прицілом автоматів.

Два дні ми стояли біля острова. Потім нам сказали, що насправді загиблих там немає. Нам сказали, що росія проводить в Україні "спецоперація", яка триватиме 2 дні, після чого ми всі повернемося додому, але вже "в руську Одесу". Потім нам чотирьом – священникам і мені – сказали, що ми йдемо у Севастополь. Морально було дуже важко, враховуючи те, що 24-го вони вже й Одесу бомбили, і після того ми фактично не знали ніяких новин…, - згадував лікар.

За деякий час українців дійсно відправили до Севастополя, на гауптвахту.

Після Криму членів рятувальної місії посадовили в автозаки і літаком відправили далі. Попри надії полонених на те, що їх везуть в Одесу, їхній шлях лежав до російського курська.

У шебекіно білгородської області їх серед ночі висадили з машин, побили і примусили стояти на колінах в снігу. Били прикладами по голові по тулубу, руках і ногах.

Хто не витримував і падав, того заводили в намет, питали прізвище, ім’я, по батькові, дату народження, фотографували. Так вони формували намети. Я простояв на колінах майже до п’ятої ранку, близько трьох один. Мені дали номер 149. Номери вони давали замість імені і прізвища. І там, у тих наметах, при мінус 22,ми пробули три дні, - розповідає лікар.

24 березня, відбувся перший повноцінний обмін військовополоненими. У результаті цього обміну додому повертаються 19 українських цивільних моряків із рятувального судна "Сапфір", які були захоплені окупантами при спробі забрати наших військових з острова Зміїний. 

27 лютого російські пірати захопили два українських судна із мирними екіпажами. Напередодні та сама група кораблів ВМС рф захопила ПРС "Сапфір".

Раніше Експерти Одеської обласної організації "Комітету виборців України",  які збирають свідчення воєнних злочинів росіян в рамках глобальної ініціативи "Трибунал для путіна", задокументували історію Віктора Воропаєва з села Маяки, що в Одеській області, який влітку 2022 року залишився без будинку через ракетний обстріл.

Кирило Бойко