Окупанти залишили сотні колишніх політв’язнів із Криму у центрах депортації

Після відбуття терміну в колонії на території Криму українця Андрія Коломійця не відпустили, а на пів року закрили в російському депортаційному центрі. І таких історій — більше, ніж здається: росія вигадує нові способи не відпускати українських політв’язнів навіть після звільнення.

Про це повідомило Суспільне.Крим.

Андрій Коломієць, колишній політичний в’язень, який майже десять років провів у неволі в окупованому Криму, після звільнення не одразу зміг повернутися до України. Через те що в українському паспорті не було оновленої фотографії, його примусово помістили до депортаційного центру в Краснодарському краї, де він пробув майже пів року.

Його паспорт визнали недійсним, адже у 25 років він не мав змоги вклеїти нове фото — перебував за ґратами. Чоловіка затримали на підставі рішення суду, а терміни перебування в центрі продовжували двічі по 90 діб. Хоч умови там були м’якші, ніж у тюрмі, це все одно залишалося позбавленням волі. Зрештою, 11 липня 2025 року Коломієць зміг повернутися до України.

За словами голови Кримської правозахисної групи Ольги Скрипник, у подібних центрах у рф залишаються сотні громадян України. Силові структури, зокрема Міноборони, чинять тиск на утримуваних, змушуючи їх прийняти громадянство рф і воювати проти України.

Відомі випадки, коли після завершення незаконного терміну ув’язнення на колишніх політв’язнів відкривали нові справи. Скрипник наголосила, що через відсутність дипломатичних відносин з росією українці часто не мають змоги отримати допомогу напряму. Тому правозахисники радять родичам та адвокатам заздалегідь звертатися до Державної міграційної служби, українських консульств у третіх країнах (наприклад, у Грузії) або Офісу омбудсмана, аби отримати посвідчення особи на повернення.

Також важливо заздалегідь отримати документ від Національного інформаційного бюро про факт ув’язнення з політичних мотивів. Це допомагає і з оформленням документів, і з поверненням додому.

Коломієць згадав, що побоювався виходити з депортаційного центру самостійно, адже знав, що його можуть знову затримати й висунути нові обвинувачення, як це вже траплялося в минулому. Тоді йому підкинули наркотики, а пізніше — звинуватили за участь у Майдані. Подібна доля може чекати й інших.

Станом на липень 2025 року в російських тюрмах і СІЗО перебуває 260 політв’язнів з окупованого Криму, з них 153 — кримські татари. За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, з початку окупації на півострові зафіксовано 413 випадків політичних переслідувань, понад половина з яких — проти представників корінного народу.

Анна Бальчінос