Стало відомо, як через війну постраждала економіка Миколаївщини

Миколаївщина - одна з областей країни, економіка якої значно постраждала через війну.

Окупація частини громад, руйнування підприємств та інфраструктури, блокування портів розбалансували економіку регіону та підірвали потенціал цілих галузей. Найбільше постраждали зовнішня торгівля, агропромисловість та суднобудівний комплекс.

Про це повідомляє кореспондент Рух Чесно.

Миколаївщина — регіон із багатогалузевою промисловістю та розвиненим сільськогосподарським виробництвом. До повномасштабного вторгнення область займала перші позиції в загальнодержавному експорті зерна, глинозему, соняшникової олії, томатної пасти. 

Понад 600 підприємств області здійснювали зовнішню торгівлю з партнерами зі 150 країн світу. Вихід до Чорного моря забезпечував регіону розвиток зовнішньоекономічних відносин, формування потужного суднобудівного комплексу і науково-дослідних установ.

Також Миколаївщина мала розвинену енергосистему. В області генерувалося 13% сонячної енергії, 15% вітрової енергії та 25% атомної електроенергії країни. 

Після повномасштабного вторгнення частина громад потрапили під окупацію, у регіоні були значною мірою зруйновані інфраструктура, підприємства та житловий фонд. За даними Держстату, прибутки підприємств області зменшились у 2,5 раза. 

Суттєво зменшилися обсяги зовнішньої торгівлі товарами. У порівнянні з 2021 роком у 2023 році у 3,5 раза зменшився експорт та у 2,5 раза — імпорт. 

Восени 2022 року вся Миколаївська область (крім Кінбурнської коси) була звільнена. Проте частина громад постійно знаходяться під обстрілами. Порти Миколаївщини залишаються заблокованими з початку повномасштабної війни. Раніше вони генерували 30-40% економіки регіону.

Окремою проблемою залишаються заміновані окупантами території. Деокуповані громади Миколаївської та Херсонської області наразі залишаються одними з найбільш замінованих в Україні. 

Загалом першочергового обстеження у Миколаївській області потребують близько 288 тисяч гектарів земель. Це більше, ніж сумарна площа Люксембургу та Мальти. <span style="font-size: 1em;">З початку російської агресії від вибухонебезпечних предметів </span>звільнено<span style="font-size: 1em;"> понад 6907 гектарів території. Проте, значна кількість боєприпасів залишається на необстеженій території.</span>

Для підтримки фінансової стійкості громад держава використовує так зване горизонтальне вирівнювання на основі значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету (стаття 99 Бюджетного кодексу). Якщо індекс податкоспроможності складає від 0,9 до 1,1%, така громада не віддає державі грошей і не отримує нічого з бюджету. 

У 2023 році 80% громад Миколаївщини отримали базові дотації з центрального бюджету. Загальний обсяг базових дотацій громад збільшився вдвічі порівняно з 2021 роком. 

Найбільше базових дотацій отримали деокупована Снігурівська міська громада та Воскресенська, Березнегуватська, Веселинівська, Кривоозерська селищні громади. Загалом на них припадає третина всіх базових дотацій області.

За підрахунками Руху ЧЕСНО, на Миколаївщині у 2023 році було 15% громад із критичним чи низьким рівнем фінансової спроможності.

Попри значні руйнування громади Миколаївщини відновлюють господарську діяльність. За підсумками 2023 року виробництво валової продукції сільського господарства зросло на 24% у порівнянні з 2022 роком.

У 2023 році шість громад сплатили до державного бюджету реверсні дотації. Найбільше дотацій перерахували Южноукраїнська, Вознесенська та Первомайська міські громади.

Минулого року частина громад мали профіцитні бюджети. Причиною стало збільшення надходжень від ПДФО та додатковий ресурс коштом військових частин, закріплених за окремими громадами. Відповідно, частина громад мала ресурси на розвиток інфраструктури, капітальні вкладення чи ліквідацію руйнувань.

У 2024 році у громад вилучили "військовий" ПДФО. Натомість із місцевих бюджетів не вилучається реверсна дотація та передбачено додаткові дотації з центрального бюджету.

Цьогоріч громади Миколаївщини отримають 445 мільйонів гривень базових дотацій та 600 мільйонів гривень дотацій на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на окупованих і деокупованих територіях. 

Найбільшими економічними проблемами області залишається блокування портів та замінованість територій.

За даними Української Гельсінської спілки, в Миколаївській області зруйновано чи пошкоджено понад 5000 цивільних об’єктів, серед яких понад 600 — об’єкти підприємницької діяльності, та 240 — об’єкти інфраструктури. 

За даними Міністерства культури України на Миколаївщині внаслідок російської агресії було пошкоджено майже 45% об'єктів культурної інфраструктури.

Також через війну на Миколаївщині постраждало 79 об'єктів природно-заповідного фонду. Під окупацією та в зоні бойового зіткнення знаходились 16 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 44 тисячі гектарів.

На Миколаївщині від початку повномасштабної війни руйнувань зазнали 154 об'єкти медичної інфраструктури. Попри війну відновлення українських лікарень є одним із пріоритетів для держави. Саме тому роботи з відновлення триватимуть й надалі.

Анна Бальчінос