Одеський КВУ та ЦПР звернулися до Офісу Ради Європи в Україні та омбудсмена з критикою мобілізаційного законопроєкту

Низка громадських організацій, серед яких Одеська обласна організація "Комітету виборців України" та Центр публічних розслідувань підписали звернення до Офісу Ради Європи в Україні та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з критикою мобілізаційного законопроєкту.

Як зазначається у зверненні, проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №10449 від 30 січня 2024 року, який зареєстрований в Верховній Раді України порушує принципи конституційності та основні права громадян, підриває довіру громадян до влади, віру у справедливість та верховенства права. 

Зокрема новий проєкт Закону значно розширюю повноваження ТЦК та СП (наприклад, наділяє їх повноваженнями перевіряти документи громадян). 

"Слід звернути увагу на чисельні зафіксовані порушення, коли представники ТЦК та СП неодноразово демонстрували перевищення своїх повноваження, протиправно застосовували силу, направляли зброю на осіб, викрадали людей, а також використовували машини швидкої допомоги задля примусової мобілізації громадян, що є перевищенням своїх повноважень, і такі дії підпадають під кримінальну відповідальність. На нашу думку, держава реагує неефективно на такі протиправні дії, при цьому жадає надати ще більше повноважень представникам ТЦК та СП, ігноруючи при цьому виявлені проблеми", - зазначається у зверненні.

Також журналісти та громадські організації, зазначили, що Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубинець вже констатував, що ТЦК — це військові підрозділи, а згідно з нормами Конституції України, військові підрозділи не можуть брати участь в обмеженні прав громадян України, навіть якщо юридично у нас введений військовий статус, цитата наводиться за посиланням. У цій ситуації аби уникнути можливих порушень прав громадян та забезпечити ефективний контроль за діями ТЦК та СП, важливо збалансувати повноваження  представників ТЦК та СП шляхом встановлення чітких обов'язків та відповідальності, без надання їм повноважень перевіряти документи, звертатися до суду із заявами про застосування заходів примусу, щоб уникнути можливих порушень прав громадян та забезпечити ефективний контроль за діями ТЦК та СП.

Також законопроєкт надає органам влади дискреційних повноважень у сфері мобілізації й містить норми які порушують демократичні принципи та породжує корупційні методи.

• Зокрема це стосується:
• Скорочення підстав для оформлення відстрочки від призову.
• Скасування статусу обмежено придатний.
• Обмежень прав осіб з інвалідністю, якщо такий статус отриманий після 24 лютого 2022 року.
• Впровадження заходів впливу.

Також правозахисники розкритикували передбачений законопроєктом обов'язок реєструвати електронний кабінет. Річ у тім, що у проєкті закону пропонують передбачити обов'язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність.

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубинець заявив, що таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України "Про захист персональних даних", правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов'язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. Й правозахисники погоджуються з таким твердженням.

Кирило Бойко