Одеська міськрада витратила на відсотки по кредитах мільярди

У середині листопада 2025 року очільник Одеської МВА Сергій Лисак ініціював перевірку доцільності дострокового погашення кредиту на 623 мільйони гривень. Аналіз рішень, оприлюднених на офіційному сайті міста з 2007 року, показав: Одеса системно користувалася кредитами.

Для того щоб зрозуміти, як Одеса дійшла до ситуації з кредитом, Центр публічних розслідувань проаналізував історію міських запозичень. 

Йдеться про позику, яку в серпні за прискореною процедурою погодив колишній міський голова Одеси Труханов. Водночас Лисак пояснив, що місто має достатні залишки коштів, тож потреби у залученні позикових ресурсів фактично немає. На його думку, відмова від кредиту дозволить зекономити на відсотках і раціональніше використати бюджет.

У період керівництва містом Едуарда Гурвіца міська рада регулярно погоджувала нові позики. У 2007 році було затверджено кредитну лінію до 335 мільйонів гривень, у 2008 — до 300 мільйонів, у 2009 — до 250 мільйонів, а у 2010 — ще до 80 мільйонів. Загальний обсяг запозичень сягнув 995 мільйонів гривень, що за тодішнім курсом відповідало близько 136,5 мільйона доларів.

У період Олексія Костусєва нові кредити не залучалися — місто лише виплачувало відсотки за вже існуючими боргами. Водночас через відсутність пояснювальних записок до бюджетів 2010–2011 років є підстави вважати, що наприкінці 2010-го або у 2011 році Одеса порушила графік погашення боргу. Це автоматично обмежило можливість брати нові позики на п’ять років. Додатковим сигналом проблем стало зниження кредитного рейтингу Одеси. 

З поверненням кредитної активності після обрання Геннадія Труханова обсяги запозичень суттєво зросли. У 2016 році ліміт кредитної лінії сягнув 10,6 мільярда гривень. У 2017–2019 роках погоджували позики до мільярда щороку. У 2020 році суму зменшили до 500 мільйонів, а у 2021-му знову збільшили — до 1,2 мільярда гривень.

У 2022–2024 роках нових кредитів місто не залучало, однак це було пов’язано не зі зміною підходів, а з воєнним станом. Через обмеження видатків на рахунках Одеси накопичилися значні залишки, що дозволило спрямувати понад 1 мільярд гривень у 2022 році на дострокове погашення боргів.

Попри це, у 2025 році міська рада погодила нову позику — до 623,4 мільйона гривень. Загалом за каденції Труханова депутати дозволили залучити кредитів на 5 мільярдів 334 мільйони гривень, що еквівалентно близько 190 мільйона доларів.

У сумі з 2006 по 2025 рік кредитне навантаження міста склало понад 6,3 мільярда гривень. Кредити коштують місту не лише сумою позики, а й відсотками, які роками сплачували з міського бюджету. У 2006–2010 роках Одеса заплатила за обслуговування боргів 144,5 мільйона гривень, у 2011–2013 — ще 88,3 мільйона. За часів керівництва Труханова сума відсотків перевищила 1,49 мільярда гривень.

Загалом за майже два десятиліття місто витратило на відсотки понад 1,7 мільярда гривень. Єдиним роком без таких витрат став 2024-й. Аналіз рішень про запозичення показує: позики спрямовували переважно на типові капітальні видатки.

У деяких рішеннях прямо зазначалося, що метою кредитів є погашення попередніх боргів. Водночас жодного масштабного інфраструктурного проєкту, який би виправдовував багатомільярдні позики, у документах не зафіксовано. Цю практику влучно схарактеризувала депутатка Ольга Квасніцька, назвавши кредит 2025 року "позикою на латання дірок, а не розвиток".

Таким чином, Одеса роками жила у кредит, не змінюючи підходів до фінансування.  Наслідком стали значні витрати на відсотки, співмірні з річним бюджетом розвитку міста.

Кредити самі по собі не є негативом. У сучасній фінансовій практиці позики використовують як інструмент розвитку. Однак в умовах повномасштабної війни, коли економіка країни працює на межі витривалості, будь-яке боргове навантаження має бути обґрунтоване до останньої копійки. Коли бюджети всіх рівнів перевантажені, а зовнішні та внутрішні ризики зростають щодня, залучення кредиту під високі відсотки стає прямим фінансовим тягарем на майбутні роки.

Анна Бальчінос