16 вересня 2025 р. 19:58
(ФОТО: Судова влада)
Тростянецький районний суд Вінницької області визнав уродженця Одеси винним у державній зраді та призначив йому покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Як зазначили у вироку суду, чоловіка завербувала розвідка російської федерації приблизно в середині липня 2024 року.
Після цього він чотири рази передавав представнику рф інформацію — скриншоти з Google Maps з даними про розташування підрозділів Збройних Сил України. У серпні 2024 року його мобілізували направили курсантом до школи індивідуальної підготовки військової частини.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково та повідомив, що знайомий, який проживає в Одесі, розповів йому, що співробітники Служби безпеки України здійснюють перевірку місць на наявність влучань після повітряних тривог, та запропонував йому надати свої контакти для отримання таких завдань. Цього знайомого знає з 2022 року, оскільки той був його сусідом в будинку, де обвинувачений винаймав житло. Також повідомив, що знайомий ніде не працює, до правоохоронних органів відношення не має, лише розповідав, що має знайомого в СБУ. Надалі влітку 2024 року обвинувачений встановив зв'язок з людиною від якої отримував завдання. Той надавав йому координати місць, про які необхідно було надати відомості про результати влучань. Надалі обвинувачений передав цій особі координати місць розташування Військової академії Одеси, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Координат розташування військових частин, не передавав. Виконував ці завдання протягом літа 2024 року з ідеологічних мотивів, оскільки вважав, що виконує завдання співробітників СБУ. За виконання останнього завдання, а саме надання координат місця розташування Спеціалізованої прокуратури, отримав в кінці серпня винагороду шляхом переказу на його банківську картку в сумі 2 тисячі гривень.
16 жовтня 2024 його призвали на військову службу за мобілізацією тож він припинив передавати інформацію. У вересні 2024 року проходив військову службу на території Вінницької області у військовій частині. На той час придбав нову сім-карту та телефон. Коли був у навчальному центрі, у вересні 2024 року з ним знову зв'язався його знайомий. Яким чином він дізнався його новий номер телефону обвинувачений не знає. Знайомий цікавився його місцеперебуванням й обвинувачений повідомив йому, що проходить військову службу. Пізніше того ж дня з ним на зв'язок вийшла особа, від якої раніше обвинувачений отримував завдання. З цією особою спілкувався, як і раніше, шляхом листування в месенджері.
Тоді ж дізнався, що спілкується зі співробітником спецслужб російської федерації. Останній його попередив, що у разі невиконання обвинуваченим надалі завдань, дані обвинуваченого та листування зі співробітником рф передадуть до правоохоронних органів України, надав нове завдання, яке обвинувачений виконав, а саме: надав координати навчального центру військової частини, який розташований у Вінницькій області. Припинив надавати інформацію співробітнику спецслужб рф після того, як до нього у військову частину прибули співробітники правоохоронних органів. Однак в судових дебатах обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі, щиро розкаявся, зазначив, що шкодує про вчинене.
Кирило Бойко