Одещина опинилася на шостому місці по Україні за кількістю осіб у розшуку

Одеська область посіла шосте місце по Україні та друге в Південній Україні з кількості людей, які перебувають у розшуку.

Скільки людей зараз перебуває у розшуку в Україні та навіть за її межами, котрі потрапили в нього протягом десяти років та досі переховуються від органів влади, дізнавалися аналітики системи YouControl.

Світова пандемія коронавірусу накладає відбиток на різні сфери життя, не залишить осторонь вона і рівня злочинності. Тривалий карантин і зупинка діяльності багатьох підприємств призведе до зниження фінансових можливостей людей, втрати робочих місць, підвищення цін навіть на традиційно недорогу продукцію. Усе це – головні поштовхи до зростання кількості крадіжок, мародерств та здійснення інших злочинів. Проте не варто забувати, що й до цього в країні були люди, нечисті перед законом. Серед них чимало тих, кого розшукують роками та кого не можуть знайти десятиліттями. Вони в умовах, які нині склалися в країні, несуть ще більшу загрозу. 

У різні роки кількість осіб, котрих оголошували в розшук, досить сильно варіювалася. Когось із часом знаходили й ці імена зникали з реєстру, а хтось роками чи навіть десятиліттями там фігурує. Наприклад, 2014 та 2015 роки стали піковими за  рівнем поповнення іменами людей, яких досі не можуть розшукати. Саме в цей час у нашій країні почалися воєнні дії. За ці два роки кількість розшукуваних збільшилася близько на 20,3 тис. осіб (це 42% від усіх, кого нині розшукують в Україні, без урахування знайдених за цей час). 

Загалом чоловіків розшукують вшестеро частіше, ніж жінок, а майже 12% тих, хто переховується, – дезертири.

Станом на лютий 2020 року українські органи влади (підрозділи МВС та Нацполіції, СБУ тощо) не могли знайти близько 48,5 тис. осіб. Із показником в 1,8 тис. розшукуваних Одеська область посіла 6 місце по Україні, розділивши його із Харківщиною. А випередили їх:
Донецька область – там таких осіб майже 17% від загальної кількості або ж 8,1 тис. осіб;
АР Крим – 12,5%, що відповідає 6 тис. осіб;
Луганська область – близько 7,5%, тобто 3,6 тис. осіб;
Київ – понад 7% або ж 3,5 тис. осіб; 
Дніпропетровська область – трохи більше 4% (2,1 тис.осіб). 

Така картина "лідерства" склалася, в першу чергу, через проблемність в політичному та соціальному розрізі, збройний конфлікт на території перших трьох областей із переліку. Присутність Києва у цьому переліку можна пояснити великою кількістю населення і відповідно правопорушень. 

А от серед регіонів Південної України Одещина після Криму – беззаперечний лідер за таким не надто позитивним аспектом. Так, у Запорізькій області розшукують 1,4 тис. осіб, у Херсонській – 1,1 тис., а в Миколаївській – всього 890 осіб. 

Загалом по Україні органи влади (підрозділи МВС та Нацполіції, СБУ тощо) в розшук подавали здебільшого людей середнього віку – від 25 до 45 років (таких майже дві третини). А щодо статі, то чоловіки вшестеро частіше переховуються від влади, ніж жінки.  

Виділяють 15 причин розшуку. Найбільше осіб переховуються від органів досудового розслідування ‒ їх 30% від загальної кількості. Ще по 15% тих, хто переховується від суду і прокуратури. 

Сумна, але очікувана статистика ще й у тому, що після анексії Криму та початку війни в геометричній прогресії збільшилася кількість дезертирів, яких досі не знайдено. З 2014 року їх залишилося 3 тис., а з 2015-го – 2,1 тис. Такі цифри вражають, адже наразі за всі роки їх налічується ціла бригада – 5,6 тис. осіб. До речі, 91% осіб потрапили у цей список саме у 2014-2015 роки та досі розшукуються. 

Цікаво, що найрідше розшукують людей, котрі "ухиляються від виїзду за територію України після прийняття рішення про їхнє видворення". Така особа лише одна, і цього чоловіка не можуть знайти ще з 2004 року в Донецьку.