Одеса підбила підсумки річниці деколонізації міського простору

В четвер 31 липня в одеській бібліотеці імені Грушевського відбувся захід присвячений деколонізації: минув рік від прийняття Головою Одеської ОВА розпоряджень № 694/A-2024 про перейменування вулиць та № 695/A-2024 про демонтаж памʼятників. У розмові обговорили результативність закону, зокрема проблематику та пропозиції. 

Закон сприймається як ''декоративний'', адже голів ОВА уповноважили видавати розпорядження щодо забороненої символіки, проте не надали інструментів для їх практичного виконання — це завдання покладене на органи місцевого самоврядування. Водночас останні часто не виконують ці розпорядження, що призводить до того, що ініціативні дії окремих громадян можуть стати підставою для адміністративного чи навіть кримінального правового переслідування.

Деякі органи місцевого самоврядування, керуючись відкритими антиукраїнськими чи антидержавними поглядами, замінюють назви, наприклад, присвячені сучасним героям, на нейтральні. Це частково знецінює зусилля з переосмислення публічного простору. Сьогодні формування цього простору повністю залежить від рішень місцевої влади, що робить процес надмірно політизованим і створює ризики розмивання української ідентичності.

Нагадаємо, влітку 2025 року ЮНЕСКО має розглянути відкритий лист звернення діячів культури України щодо знесення пам’ятників в Одесі та перейменування вулиць. Серед понад 120 підписантів — донька та онук Ісака Бабеля, шахіст Михайло Голубєв, художник Михайло Рева та письменниця Майя Дімерлі. Головною вимогою було заморозити рішення, аби мати час детально ознайомитися з кожним перейменованим ім'ям та демонтованим пам'ятником, аби визначитися ''потрібні вони чи ні''.

Катерина Глушко