Нечуючі люди платять більше за послуги в Одесі

Нечуючим людям в Одесі доводиться самостійно шукати перекладачів жестової мови та платити за їхні послуги, щоб отримати медичну, банківську чи адміністративну допомогу. Крім того, вони стикаються з дискримінацією на роботі та браком доступної інформації.

Про це в інтерв’ю Інтенту розповіла керівниця громадської організації "Сурдошкола", перекладачка жестової мови та фахівчиня з раннього втручання Альона Сінявська.

За її словами, в Одесі офіційно працюють лише два перекладачі жестової мови. Через це людям часто доводиться самостійно шукати фахівців. Витрати на переклад збільшують і вартість звичайних послуг. Наприклад, якщо чуюча людина платить 300 гривень за УЗД, то нечуючій доводиться додатково оплачувати роботу перекладача.

Бувають випадки, коли працівники установ відмовляють у наданні послуг без перекладача замість того, щоб спробувати знайти спосіб комунікації. На роботі, за словами Сінявської, деякі роботодавці користуються добротою нечуючих працівників, доручають їм додаткові завдання та години, а іноді платять менше.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

Окрема проблема — спілкування в родинах. Якщо батьки чують, але не вивчають жестову мову, їм може бути складно повноцінно спілкуватися з нечуючою дитиною. Водночас жестова мова не заважає розвитку усного мовлення, а допомагає дитині висловлювати свої потреби та думки.

Сінявська наголошує, що українська жестова мова є окремою мовою і відрізняється від жестових мов інших країн. Вона має власну граматику та лексику.

Не вся інформація, зокрема повідомлення про війну та повітряні тривоги, доступна нечуючим. Фахівчиня вважає, що візуальних сповіщень недостатньо, а важливі повідомлення варто ширше перекладати жестовою мовою.

Серед можливих рішень вона називає онлайн-переклад через QR-коди, як це вже працює в деяких ЦНАПах, а також співпрацю установ із перекладачами. За словами Сінявської, попит на вивчення жестової мови в Одесі також великий: під час останнього набору на курси за пів дня зареєструвалися 86 людей.

Андрій Колісніченко