Натхненний приклад: як може працювати громадська рада

Основну увагу пропонуємо зосередити на прикладі того, в чому можна було шукати натхнення для надання нового імпульсу для українських громадських рад: прикладу роботи консультативної ради одного з Нідерландських муніципалітетів, створеного міською радою в процесі децентралізації частини повноважень державної влади на місцевий рівень, що є, безумовно актуальним досвідом і для України

Розповіді про кращі практики залучення громадян до прийняття рішень на міському рівні не можуть залишитись без уваги до громадських консультативних груп (широко відомі українцям – «громадські ради»). Здавалося б ця форма громадської участі вже настільки відома для нас відома, що навряд чи можна знайти щось нове, особливе та незвичне. Але ми все ж таки зробили спробу.  

В огляді про одну з найбільш поширеніших та популярних в світи форм залучення громадян до прийняття рішень – громадських консультативних груп, ми пропонуємо зосередити увагу на спільних рисах такої форми для всього світу та короткому огляді поточного стану роботи громадських рад в Україні. Але основну увагу пропонуємо зосередити на прикладі того, в чому можна було шукати натхнення для надання нового імпульсу для українських громадських рад: прикладу роботи консультативної ради одного з Нідерландських муніципалітетів, створеного міською радою в процесі децентралізації частини повноважень державної влади на місцевий рівень, що є, безумовно актуальним досвідом і для України.  

Громадські консультативні ради – орган, який створюється при органі місцевого врядування (хоча є випадки створення консультативних громадських рад і на національному рівні), який складається з громадян, які представляють громаду на добровольчих засадах. Сфера відповідальності Консультативної групи включає, але не обмежується, вивченням критичних випадків, збором громадської точки зору з нагальних питань, представленням незалежних опитувань, переглядом звітів співробітників органів місцевого самоврядування та рекомендацій до них.

Однією з ключових відмінностей між консультативними групами є можливість приймати рішення. Деякі групи працюють суто консультативно, в той час як інші мають адміністративні повноваження, які дозволяють їм приймати рішення щодо політик. Громадські консультативні ради також відрізняються між собою, як за кількістю членів, так і за тематикою роботи. Ані міста, ані держави не обмежуються в кількості громадських консультативних рад. В переважній більшості випадків, члени ради признаються мером. Ще одна особливість громадських консультативних рад – це їх діяльність на постійній основі.

Як і для будь-якої форми участі громадськості, консультативні ради не можуть працювати без визначення процедур. В цьому питанні досвід різних країн відрізняється: в одних випадках консультативним радам дозволяється самостійно вирішувати, за якими принципами вони діють та визначати власні процедури, в інших – органи врядування вимагають від консультативних рад діяти за парламентськими процедурами. Тим не менш, орган врядування визначає загальні засади діяльності консультативного органу, серед яких кількість членів громадської консультативної ради, процедури та принципи відбору майбутніх члени та строк повноважень ради. Окрім того, орган врядування визначає мету, для якої створюється громадська рада, повноваження членів, очікувані результати від діяльності такого консультативного органу.

Керівництво з участі громадськості у прийнятті рішень на місцевому рівні (розроблено Місією ОБСЄ в Скоп’є) перевагами роботи громадських консультативних груп визначає: «підвищення прозорості в роботі місцевих обраних посадових осіб, створення позитивного середовища для розвитку зв’язків довіри та впевненості між сторонами, можливості застосування різноманітного технічного досвіду громадян для підтримки роботи обраних посадових осіб, «згладження» відносин між місцевими органами врядування та різноманітними локальними спільнотами, що особливо актуальне для етнічно та політично різнорідних спільнот». Автори сходяться на думці, що громадські консультативні ради «особливо важливі для підтримки тривалого та комунікації між обраними на виборах службовцями та громадянами між двома виборами, таким чином забезпечуючи безперервний обмін інформацією для обґрунтованих рішень, які відповідають реальним потребам громади».

<span style="color:#0000CD;">Читати повний текст</span><span style="color:#0000CD;"> </span><span style="color:#0000CD;">Натхненний приклад: як може працювати громадська рада</span>

Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в партнерстві з Регіональними ресурсними центрами з розвитку самоорганізації та місцевої демократії в Луганській, Волинській та Чернігівській областях за підтримки МФ «Відродження». Проект спрямовано на підвищення рівня залучення громадян до процесу прийняття рішень на місцевому рівні та збільшення поінформованості населення про практики та можливості залучення до процесу прийняття рішень в чотирьох обласних центрах України. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів. Думки та позиції авторів також не відображають думки та позиції ОЕСР.