30 червня 2024
(Наріман Джелял. Фото: Главком)
Перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял готов долучитись до процесу звільнення українських в'язнів Кремля.
Про це він заявив, прибувши до України після звільнення з російського ув'язнення внаслідок обміну.
За його словами, у російському полоні та ув'язненні залишається "ще багато чудових, справжніх, патріотичних хлопців і дівчат, які чекають на звільнення".
Я особисто готовий долучитися з цього моменту до того, щоб повернути їх якнайшвидше додому", – сказав Джелял.
Наріман Джелял був серед десятьох заручників кремля, яких вдалось повернути 28 червня. Справа Джеляла та братів Асана та Азіза Ахтемових про підрив газогону в Криму фсб порушила ще восени 2021 року. Спочатку підозрюваними були лише Азіз та Асан Ахтемови, Наріман Джелял був у статусі свідка та в ухвалі про порушення справи навіть не згадувався. Підозрюваним у пособництві він став після свідчень прихованого свідка, який з’явився в день затримання політика. Після арешту Джеляла помістили до "спецблоку" сімферопольського СІЗО з жорстким режимом — частіше оглядають камеру, окремо від решти арештантів виводять на прогулянки та в медчастину, постійний відеоконтроль.
Президент та голова Меджлісу Рефат Чубаров подякували кожному й кожній, хто допомагав у звільненні громадян України. При цьому президент відзначив зусилля Ватикану заради того, щоб повернути додому цих людей.
У Координаційному штабі проінформував, що цим обміном завершився 53-й обмін, який розпочався 25 червня з визволення 90 Захисників.
Станом на 24 червня в Криму окупанти незаконно ув’язнили 218 осіб, з них 133 кримські татари. Із загальної кількості 40 – арештовані (з них 29 кримські татари), 150 – ув’язнені (з них 98 кримських татар), 28 – без статусу (з них шість – кримські татари).
Олеся Ланцман
18 жовтня 2026 р.
Окупаційна влада Ялти назвала будівництво казино дорученням путіна17 жовтня 2026 р.
Окупаційна влада Криму урізала ремонт доріг через витрати на армію16 жовтня 2026 р.
Екскомандувач ВМС отримав покарання за державну зраду